Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 10 червня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 на постановлені щодо ОСОБА_6 судові рішення.

Вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 3 липня 2009 року

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

м. Будапешт, громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки .

Постановлено стягнути зі ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 на відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди 6 131,44 грн. та 50 000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області від 7 вересня 2009 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він 26 лютого 2009 року, керуючи автомобілем Мерседес Бенц Е 320, на порушення вимог п.п. 12.4, 12.9, 13.3, 14.2 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) рухаючись по вул. Чарівної в м. Запоріжжі зі швидкістю не менш ніж 100 км/год., виконуючи обгін, не переконався в безпечності виконання маневру, виїхав на зустрічну смугу, де допустив зіткнення з автомобілями ЗАЗ 110307 та ВАЗ 21043, що рухались у протилежному напрямку. Внаслідок ДТП водій ЗАЗ 110307 ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди, пасажир ЗАЗ 110307 ОСОБА_10 отримала легкі тілесні ушкодження, а водій ВАЗ 21043 ОСОБА_11 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 посилається на суворість призначеного ОСОБА_6 покарання. Зазначає, що судом не в повній мірі враховані пом’якшуючи його вину обставини та дані про його особу: вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин (тяжкої хвороби батька, який невдовзі помер), наявність на утриманні дитини-інваліда, добровільне відшкодування більшої частини заподіяної шкоди, явку з повинною. Просить змінити вирок та пом’якшити ОСОБА_6 покарання, звільнивши від його відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора про залишення скарги без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні порушення Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , що призвело до загибелі людини, ґрунтується на сукупності зібраних у справі доказів є правильним та у касаційній скарзі не оскаржується.

З вироку убачається, що суд, призначаючи ОСОБА_6 покарання, правильно встановив обставини, що пом’якшують й обтяжують покарання засудженому та дані про його особу, які впливають на ступінь його відповідальності. Зокрема, суд послався на щире каяття, добровільне відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_11 у повному обсязі, потерпілій ОСОБА_7 - часткове, позитивні характеристики, зайняття корисною працею, наявність на утриманні малолітньої дитини, яка страждає хронічним захворюванням, відсутність попередніх судимостей та обтяжуючих обставин.

Однак суд, перелічивши наявність вищевказаних обставин, не врахував їх належним чином, не взяв до уваги конкретні обставини справи та деякі дані про особу засудженого, зокрема, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин (тяжкої хвороби батька, який невдовзі помер), наявність на утриманні дитини-інваліда, та дійшов до невірного, на думку колегії суддів, висновку про неможливість виправлення ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства.

Тому, виходячи з конкретних обставин справи та особи винного ОСОБА_6, колегія суддів вважає можливим звільнити його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком та покладенням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольнити.

Вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 3 липня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області від 7 вересня 2009 щодо ОСОБА_6 змінити.

Звільнити ОСОБА_6 на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов’язки протягом іспитового строку:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання;

- періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.