Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 19 травня 2009 року матеріали справи за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 серпня 2008 року про скасування постанови слідчого УСБУ в Закарпатській області про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 305 КК України, за фактом контрабанди психотропних речовин, та на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Закарпатської області від 16 вересня 2008 року, якою постанову місцевого суду залишено без зміни,

постановою слідчого СВ УСБУ в Закарпатській області від 08 серпня 2008 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за фактом контрабанди психотропних речовин за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 305 КК України.

У постанові зазначено, що приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину, а також заява ОСОБА_1 про вчинений ним злочин, а підставою - встановлення факту переміщення ОСОБА_1 04 серпня 2008 року через митний кордон України з приховуванням від митного контролю не заявлених при усному опитуванні та не вказаних у митній декларації медичних препаратів "Андаксин" у кількості 200 таб., "Седуксен" у кількості 200 таб., "Медазепам-К'ю" у кількості 500 таб. та "Но-шпа" у кількості 200 таб., частина з яких містила психотропні речовини, обіг яких в Україні обмежено.

Ця постанова була оскаржена до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області захисником ОСОБА_1 - ОСОБА_2, який, вважаючи відсутніми підстави для порушення кримінальної справи, посилався на те, що ОСОБА_1 не вчиняв ніяких дій, які б свідчили про приховування від митного контролю медичних препаратів, які перевозилися. У доповненні до скарги ОСОБА_2 зазначав про те, що дані, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 305 КК України, отримані з незаконних джерел.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 серпня 2008 року скасовано постанову слідчого СВ УСБУ в Закарпатській області від 08.09.2008 року про порушення кримінальної справи та відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 на підставі п.2 ч.1 ст. 6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 305 КК України.

Як визнав суд, у наданих матеріалах, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, відсутні достатні дані, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 переміщував через митний кордон України медичні препарати, вказані в протоколі про порушення митних правил, приховував їх від митного контролю і що ці препарати містили психотропні речовини, тобто даних, які вказували б на наявність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 305 КК України.

Постанова місцевого суду була оскаржена прокурором до суду апеляційної інстанції, і ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 16 вересня 2008 року постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 серпня 2008 року змінено: замість висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 305 КК України, підставою для відмови в порушенні кримінальної справи визнано відсутність достатніх даних для її порушення. У решті постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, доводить, що кримінальна справа щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 305 КК України, порушена законно та обґрунтовано, оскільки у досудового слідства були приводи й підстави для її порушення. Просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційне подання та просив його задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 5, 10, 14 ст. 236-8 КПК України суддя розглядає скаргу на постанову про порушення кримінальної справи у судовому засіданні на підставі наявних у справі матеріалів, по яких органом дізнання, слідчим або прокурором було прийнято рішення про порушення справи. При цьому він повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для порушення справи, і не вправі розглядати та заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Проте, з матеріалів справи видно, що, отримавши матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1, суддя місцевого суду розглянув його скаргу, не перевіривши з достатньою повнотою цих матеріалів, приводів і підстав для порушення справи, чим допустив істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Зокрема, постановляючи рішення про скасування постанови про порушення кримінальної справи і про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за фактом вчинення ним контрабанди психотропних речовин, суд послався на те, що, матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, не містять достатніх даних про те, що ОСОБА_1 переміщував через митний кордон України медичні препарати, вказані в протоколі про порушення митних правил, приховував їх від митного контролю і що ці медичні препарати містили психотропні речовини.

Однак, зазначений висновок судді не можна вважати законним і обґрунтованим, оскільки він зроблений без будь-якої оцінки судом підстав для порушення кримінальної справи, зазначених слідчим СВ УСБУ в Закарпатській області в постанові від 08.08.2008 року.

У той же час у зазначеній постанові слідчого такими підставами визначено встановлення, що ОСОБА_1 04.08.2008 року перемістив на передньому пасажирському сидінні автомобіля у поліетиленовому пакеті білого кольору під рекламними брошурами, газетами, журналами та іншими паперами, що не давало можливості візуально їх побачити та утруднювало виявлення, через митний кордон України не заявлені при усному опитуванні та не вказані у митній декларації медичні препарати "Андаксин" у кількості 200 таб., "Седуксен" у кількості 200 таб., "Медазепам-К'ю" у кількості 500 таб. та "Но-шпа" у кількості 200 таб., частина з яких, відповідно до висновку спеціаліста НДЕКЦ УМВС України в Закарпатській області №1452 від 08.08.2008 року, містила психотропні речовини "діазепам", "мепробамат", "медазепам", обіг яких в Україні обмежено.

Усіх цих даних суддя при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи не перевіряв, чим допустив істотне порушення вимог ч. 4 ст. 236-8 КПК України.

Окрім того, суд послався у постанові, що протокол про порушення митних правил не відповідав вимогам ст.ст. 85, 191, 195 КПК України, огляд автомобіля ОСОБА_1 проводився з порушенням порядку, визначеного ст. 190 КПК України, та указав, що наявні у справі дані не вказували на те, що переміщення медичних препаратів здійснювалося з приховуванням від митного контролю та на дослідження спеціаліста надійшли саме ті препарати, які вилучалися у ОСОБА_1.

Однак при цьому суд не звернув уваги на наявні у справі дані про те, що, маючи оперативну інформацію про здійснення ОСОБА_1 незаконного переміщення через митний кордон України наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, головний інспектор Виноградівської митниці затримав автомобіль під керуванням ОСОБА_1, в процесі огляду якого було виявлено та відповідно до ст. 377 Митного кодексу України вилучено не заявлені при усному опитуванні та не вказані ОСОБА_1 у митній декларації медичні препарати "Андаксин" у кількості 200 таб., "Седуксен" у кількості 200 таб., "Медазепам-К'ю" у кількості 500 таб. та "Но-шпа" у кількості 200 таб., а факт порушення митних правил було оформлено у присутності одного свідка відповідно до вимог ст. 363 Митного кодексу України.

При цьому при виведенні зі смуги зеленого коридору автомобіля під керуванням ОСОБА_1, усному опитуванні останнього щодо наявності у нього предметів, заборонених для ввезення на територію України, оформленні митної декларації, проведенні огляду автомобіля, виявленні та вилученні у ОСОБА_1 не заявлених при митному контролі та не вказаних у митній декларації медичних препаратів, інспектор Виноградівської митниці керувався положеннями саме Митного кодексу України (92-15) , а не вимогами ст.ст. 85, 191, 195 КПК України, якими регламентується проведення слідчих дій вже після порушення кримінальної справи.

Вилучені у ОСОБА_1 медичні препарати були опечатані Виноградівською митницею та передані на дослідження в НДЕКЦ УМВС України в Закарпатській області.

Про те, що вищевказані медичні препарати переміщалися через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, було вказано в постанові про порушення митних правил №0598/302030312/08, і зазначена обставина ОСОБА_1 до порушення кримінальної справи не заперечувалась, що видно із заяви ОСОБА_1 слідчому СВУ в Закарпатській області, в якій він вказував, що йому було достовірно відомо про те, що він, усупереч встановлених заборон, переміщує психотропні речовини через митний кордон України, а тому для приховування їх від митного контролю він пакет з медичними препаратами накрив журналами з метою утруднення його виявлення.

Зазначені вище дані, які були визначені підставою для порушення кримінальної справи, судом при розгляді скарги не перевірялися і їм не було надано відповідної оцінки в постанові суду, якою скасовано постанову про порушення кримінальної справи.

З огляду на викладене, постанова судді місцевого суду не може бути визнана законною та обґрунтованою.

Апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляції прокурора, не звернув увагу на зазначені порушення та постановив незаконне рішення.

Тому ухвала апеляційного суду, як і постанова судді місцевого суду, підлягають скасуванню з направленням справи за скаргою захисника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на новий судовий розгляд у той же місцевий суд в іншому складі суду.

При новому розгляді скарги місцевому суду необхідно неухильно дотримати вимоги ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, перевірити доводи скарги й надані матеріали та прийняти по скарзі законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, задовольнити.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 серпня 2008 року про скасування постанови слідчого УСБУ в Закарпатській області про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 305 КК України, та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 16 вересня 2008 року, якою постанову місцевого суду залишено без зміни, скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд в іншому складі суду.