Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 травня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 11 серпня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області від 10 жовтня 2008 року.

Цим вироком засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше не судимого,

- за ч.1 ст. 115 КК України на 11 років позбавлення волі;

- за ч.1 ст. 129 КК України на 6 місяців арешту.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 1325 грн. судових витрат за проведення судових експертиз, а також на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 по 15000 грн. кожному та ОСОБА_6 50000 грн. і 200 грн. витрат за надання юридичної допомоги.

ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

28 квітня 2008 року близько 21 год. ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу будинку культури с. Адамівка Ратнівського району Волинської області, під час виниклого конфлікту погрожував вбивством ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 шляхом відповідних погроз, спрямуванням у їх бік зарядженої одноствольної гладкоствольної мисливської рушниці моделі "ІЖ-18" 16 калібру та здійсненням з неї пострілу вгору, чим викликав у останніх реальне побоювання реалізації такої погрози.

29 квітня 2008 року близько 2 год. ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, в с. Адамівка Ратнівського району поблизу магазину "Продовольчі товари" під час конфлікту, який виник на ґрунті неприязних стосунків, умисно з метою позбавлення життя здійснив постріл з відстані в межах компактної дії заряду (шроту) з незареєстрованої одноствольної гладкоствольної рушниці моделі "ІЖ-18" 16 калібру, яку заздалегідь взяв з будинку своїх батьків, у голову ОСОБА_7, заподіявши тому несумісні з життям тілесні ушкодження, внаслідок яких останній 06.05.2008 року помер.

29 квітня 2008 року близько 2 год. ОСОБА_1, знаходячись поблизу цього ж магазину, на ґрунті конфлікту, який виник напередодні, умисно погрожував вбивством потерпілим ОСОБА_10 і ОСОБА_12, спрямувавши в їх бік ствол мисливської рушниці моделі "ІЖ-18" 16 калібру та здійснивши з неї постріл у напрямку потерпілого ОСОБА_7, який знаходився поблизу, чим викликав у останніх реальне побоювання здійснення даної погрози. Після цього ОСОБА_1, зайшовши в будинок ОСОБА_13 - жителя с. Адамівка, шляхом висловлення погроз та демонстрації зброї учинив погрозу вбивством ОСОБА_13 і ОСОБА_14, спрямувавши на них ствол мисливської рушниці та вистреливши в стелю, чим викликав у них реальне побоювання здійснення зазначеної погрози.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 10 жовтня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 доводить, що його дії за ч.1 ст. 115 КК України кваліфіковані неправильно, оскільки він не мав умислу на вбивство ОСОБА_7 Стверджує, що суд безпідставно постановив рішення про стягнення з нього на користь ОСОБА_5 15000 грн. на відшкодування моральної шкоди, оскільки остання не проживала з померлим братом ОСОБА_7 однією сім'єю. Просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який, підтримавши касаційну скаргу частково, просив судові рішення у частині вирішення цивільного позову і стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди 15000 грн. скасувати з направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, які були предметом перевірки суду першої та апеляційної інстанції, перегляду у касаційному порядку не підлягають.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, ґрунтуються на сукупності належним чином зібраних та досліджених судом доказів і є правильними.

Винуватість ОСОБА_1 в умисному вбивстві ОСОБА_7 доведена, зокрема, показаннями самого ОСОБА_1, який на досудовому слідстві стверджував, що він за спричинену йому раніше потерпілим образу здійснив постріл в ОСОБА_7 з гладкоствольної рушниці і при цьому допускав, що шрот може зачепити потерпілого, а в судовому засіданні додатково зазначав, що, стріляючи в ОСОБА_7, усвідомлював, що ІНФОРМАЦІЯ_2 шрот не зачепить; показаннями потерпілих ОСОБА_12 і ОСОБА_10, які стверджували, що ОСОБА_1, направивши рушницю на них з ОСОБА_7 однією рукою, другою підсвічував рушницю мобільним телефоном та, сказавши, що йому нема, чого втрачати, вистрілив у ОСОБА_7; даними протоколу відтворення обстановки та обставин події, під час якого ОСОБА_1 продемонстрував, як він убив потерпілого; даними висновків судово-медичної експертизи ОСОБА_7, а також іншими наведеними у вироку доказами.

Посилання ОСОБА_1 на те, що в момент пострілу ОСОБА_7, який сидів, раптово піднявся на ноги, внаслідок чого і був смертельно травмований шротом, безпідставні. Ці твердження спростовуються показаннями самого ОСОБА_1, який під час відтворення обстановки та обставин події показував, як саме він здійснив постріл з рушниці в ОСОБА_7, який стояв на дорозі (а.с. 71-77).

Викладеними у вироку доказами, які досліджувались судом у відповідності до вимог КПК України (1001-05) і є належними та допустимими, спростовуються твердження ОСОБА_1 про те, що він не умисно вбив ОСОБА_7, оскільки засуджений, здійснюючи постріл у бік потерпілого з гладкоствольної рушниці в межах компактної дії заряду (шроту) усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав суспільно небезпечні наслідки і свідомо припускав їх настання.

Повно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст. 115 КК України, і підстав для їх перекваліфікації на іншу статтю кримінального закону не встановлено.

Доведеність винуватості та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 129 КК України у касаційній скарзі не заперечуються.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування судових рішень, по справі не встановлено.

При призначенні ОСОБА_1 покарання за вчинені злочини суд урахував їх тяжкість, дані про особу засудженого, обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння та пом'якшуючі покарання обставини - вчинення злочинів вперше та добровільне відшкодування матеріальної шкоди потерпілій.

Призначене ОСОБА_1 покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.

Правильність рішення суду в частині стягнення судових витрат по справі, коштів на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 і ОСОБА_6 а також коштів на відшкодування витрат за надання юридичної допомоги у касаційній скарзі не заперечується.

Разом з тим, вирішуючи цивільний позов про відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_5, суд неправильно застосував закон.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 1168 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Як убачається з матеріалів справи та довідки, виданої Забродівською сільською радою Ратнівського району Волинської області, на момент загибелі ОСОБА_7 його сестра - потерпіла ОСОБА_5 не проживала разом з братом однією сім'єю.

Суд першої та апеляційної інстанцій не перевірили цю обставину в установленому законом порядку, а тому судові рішення в цій частині підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 11 серпня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області від 10 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_1 у частині вирішення цивільного позову і стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди 15000 грн. скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд у порядку цивільного судочинства.