У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
головуючого
|
Вус С.М.,
|
суддів
|
Гриціва М.І., Прокопенка О.Б.,
|
за участю прокурора
|
Опанасюка О.В.,
|
|
|
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 19 травня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 11 червня 2008 року,
в с т а н о в и л а:
вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 1 квітня 2008 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженця м. Запоріжжя,
мешканця с. Приморське Запорізької області,
раніше судимого, останнього разу
12.08.2005р. за ч. 4 ст. 187, ст. 71 КК України
на 5 років 1 місяць позбавлення волі,
засуджено за ч. 3 ст. 357 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.
На підставі до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним за вироком від 12.08.2005 р., ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 11 червня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено. Виключено з вступної частини вироку вказівку суду щодо засудження ОСОБА_1 за вироком від 12.08.2005р. за ч. 4 ст. 187, ст. 71 КК України на 5 років 1 місяць позбавлення волі, зазначивши покарання на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Виключено з мотивувальної частини вироку вказівку про наявність у ОСОБА_1 невідбутого покарання за попереднім вироком. Виключено з резолютивної частини вироку застосування ч. 4 ст. 70 КК України. Визнано ОСОБА_1 засудженим за ч. 3 ст. 357 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.
ОСОБА_1 засуджено за те, що він 17 лютого 2004 року приблизно о 20-ій годині, будучи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1, незаконно заволодів паспортом ОСОБА_2.
У доповненні до касаційного подання прокурор змінив свої касаційні вимоги, просив вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду скасувати, кримінальну справу щодо ОСОБА_1 в частині засудження за ч. 3 ст. 357 КК України закрити на підставі ст. 49 КК України, а в решті справу направити на новий апеляційний розгляд.
Заслухавши доповідь судді, прокурора про часткове підтримання касаційного подання, скасування постановлених щодо ОСОБА_1 судових рішень в частині засудження його за ч. 3 ст. 357 КК України із закриттям провадження по справі на підставі ст. 49 КК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання прокурора, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
Як убачається з матерів справи ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 357 КК України, 17 лютого 2004 року.
Тобто, на момент постановлення вироку у цій справі минули строки притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 357 КК України.
За таких обставин, вирок місцевого суду підлягає скасуванню, а кримінальна справа закриттю на підставі ст. 49 КК України.
Скасуванню підлягає також ухвала апеляційного суду, яка не виправила допущеної місцевим судом помилки.
Посилання ж у касаційному поданні на необґрунтованість виключення апеляційним судом вказівки суду про призначення засудженому покарання за сукупністю вироків є необґрунтованими, оскільки останній вирок щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 357 КК України скасовано.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 395- 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 1 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 11 червня 2008 року в частині засудження ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 357 КК України скасувати, а кримінальну справу закрити на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінчення строків давності.
Судді: