Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 8 червня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою представника цивільного відповідача ВАТ "Дніпропетровськгаз" – Марченка В.Я. на вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2009 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

Зазначеним вироком

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

такого, що не має судимості,

засуджено за ч.2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки і 6 місяців з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

такого, що не має судимості,

засуджено за ч.2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі п. "а" ст. 1 Закону України "Про амністію" ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання.

Постановлено стягнути з ВАТ "Дніпропетровськгаз" на користь потерпілого ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1 800 гривень та моральної шкоди – 100 000 гривень.

Ухвалою апеляційного суду вирок щодо ОСОБА_3 змінено і на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладенням обов’язку, передбаченого п.3 ст. 76 КК України.

За вироком суду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнані винними та засуджені за порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілої ОСОБА_5 та середньої тяжкості тілесне ушкодження ОСОБА_6 за таких обставин.

9 липня 2002 року близько 12 години 25 хвилин на автошляху "Перещепино-Юріївка" Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3, керуючи автомобілем ЗІЛ-131 - державний номерний знак НОМЕР_1, а ОСОБА_4, керуючи технічно несправним мотоциклом МТ-10-36 - державний номерний знак НОМЕР_2, порушили відповідно п.п. 1.3, 1.5, 10.1, 10.6 та 1.3, 1.5, 12.3 Правил Дорожнього руху України (1306-2001-п) , в результаті чого сталося зіткнення цих транспортних засобів і пасажирам мотоцикла ОСОБА_6 були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження, а ОСОБА_5 – тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона померла.

У касаційній скарзі представник цивільного відповідача ставить питання про скасування судових рішень і наводить доводи невідповідності вироку та ухвали вимогам закону. Зазначає, що при вирішенні цивільного позову судом першої інстанції не було враховано ступінь вини кожного водія та безпідставно відмовлено у стягненні частини шкоди із законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_4 Крім того, вказує на те, що апеляційним судом безпідставно не розглянуто апеляцію цивільного відповідача і помилково зазначено, що при апеляційному розгляді представник цивільного відповідача висловлював свою думку. Зазначає про те, що представник цивільного відповідача участі в апеляційному розгляді справи не брав. Ставить питання про скасування судових рішень в частині вирішення цивільного позову та направлення справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, представників цивільного відповідача та прокурора про необхідність скасування ухвали апеляційного суду через порушення вимог ст. 377 КПК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено, зокрема, суть апеляції та докладні мотиви прийнятого рішення, а при залишенні апеляції без задоволення – підстави, з яких її визнано необґрунтованою.

При цьому, всі доводи, що містяться в апеляції, повинні бути проаналізовані і співставленні з наявними в справі матеріалами і на кожний довід ухвала повинна містити вичерпну відповідь.

З матеріалів справи убачається, що на вирок місцевого суду представником цивільного відповідача було подано апеляцію, в якій наводилися доводи незаконності вироку суду в частині вирішення цивільного позову. За своїм змістом і суттю ці доводи аналогічні доводам касаційної скарги цивільного відповідача.

Разом з тим, апеляційний суд, розглядаючи справу, апеляцію цивільного відповідача залишив поза увагою, жодного її доводу не проаналізував та не прийняв по ній рішення.

За таких обставин ухвалу апеляційного суду не можна визнати такою, що відповідає вимогам кримінально-процесуального закону, а тому вона підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді мають бути перевірені всі доводи, викладені представником цивільного відповідача в апеляції та ухвалено рішення відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,

касаційну скаргу представника цивільного відповідача ВАТ "Дніпропетровськгаз" – Марченка В.Я. задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2009 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же суд.