Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 8 червня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 11 серпня 2009 року щодо ОСОБА_1.,

Вироком місцевого суду:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

уродженця та жителя м. Макіївки

Донецької області,

раніше судимого 21 травня 2008 року за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в сумі 1 000 грн.,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк чотири роки.

В апеляційній інстанції вирок щодо ОСОБА_1. не переглядався.

Як визнав суд, 30 червня 2008 року, приблизно о 24 годині, ОСОБА_1. за попередньою змовою із ОСОБА_2. (засуджений за цей злочин вироком суду від 12 вересня 2008 року) з метою крадіжки чужого майна, прийшли до подвір’я будинку АДРЕСА_1, звідки викрали вироби із металу, що належали ОСОБА_3., на загальну суму 850 грн.

Злочинні дії ОСОБА_1. та ОСОБА_2. були виявлені потерпілим ОСОБА_3. та його дружиною ОСОБА_4., котрі почали переслідувати засуджених. Однак, винні, усвідомлюючи, що їх дії перестали бути таємними, заволоділи вказаним майном, яким розпорядились на власний розсуд.

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд через неправильне застосування кримінального закону. Вважає, що суд не застосував кримінальний закон, який підлягає застосуванню, а саме, не призначив винному покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Парусова А.М. про підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду щодо винності ОСОБА_1. у вчиненні грабежу за попередньою змовою групою осіб, у касаційному поданні не оспорюється.

Правильність рішення суду щодо виду та строку покарання, призначеного ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 186 КК України, прокурором також під сумнів не ставиться.

Разом із тим, доводи прокурора про те, що суд безпідставно не призначив винному покарання за сукупністю вироків, заслуговують на увагу.

Статтею 71 КК України передбачено, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Зі справи видно, що попереднім вироком від 21 травня 2008 року ОСОБА_1. був засуджений за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу на суму 1 000 грн. На час постановлення вироку у даній справі, ОСОБА_1. штраф не сплатив, тобто це покарання не відбув.

За таких обставин суд мав призначити винному покарання на підставі ст. 71 КК України – за сукупністю вироків.

Посилання у вироку місцевого суду на ч. 3 ст. 72 КК України не можна визнати обгрунтованим. Вказаною нормою передбачено, зокрема, що основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарання не підлягає і виконується самостійно.

Висновок суду про те, що у такому випадку вироки виконуються самостійно, є помилковим.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вирок щодо ОСОБА_1. підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд у зв’язку із неправильним застосуванням кримінального закону.

При новому судовому розгляді справи суд має розглянути справу щодо ОСОБА_1. з дотриманням чинного законодавства. У разі доведеності винуватості суд має прийняти законне та обґрунтоване рішення в частині призначення покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.

Вирок Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 11 серпня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж місцевого суду в іншому складі суддів.