Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 травня 2009 року матеріали справи за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанції, на постанову Ірпінського міського суду від 4 квітня 2008 року, якою задоволено скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2. і скасовано постанову прокурора м. Ірпеня від 29 лютого 2008 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2. за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 240 та ч.1 ст. 364 КК України і відмовлено в порушенні кримінальної справи та ухвалу апеляційного суду Київської області від 17 квітня 2008 року, якою постанову місцевого суду залишено без зміни.

Як вбачається із постанови прокурора м. Ірпеня від 29 лютого 2008 року кримінальну справу щодо ОСОБА_2. порушено у зв'язку з тим, що він працюючи на посаді начальника УЖКГ "Біличі" з 10 квітня 2006 року по 3 вересня 2007 року, завідомо знаючи про необхідність отримання дозволу на спеціальне водокористування для видобування підземних водних ресурсів, зловживаючи своїм службовим становищем, тобто використовуючи службове становище в своїх особистих інтересах, а саме з метою залишитись на займаній посаді, всупереч інтересам УЖКГ "Біличі", умисно, маючи можливість для отримання дозволу на спеціальне водокористування, не отримав його та здійснював діяльність підприємства з видобування водних ресурсів та надання послуг з водопостачання населенню, чим завдав державі збитку на суму 81279 грн.

У касаційному поданні прокурор стверджує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а на момент порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2. мались всі передбачені ст. 94 КПК України законні приводи і підстави до її порушення, однак вони не були прийняті до уваги місцевим та апеляційним судом. Також зазначає, що захисник ОСОБА_1 в якості захисника до участі у справі допущений не був, однак судом прийнято його скаргу до розгляду та розглянуто її по суті. Крім цього, участь в судовому розгляді скарги захисника ОСОБА_1 приймав участь захисник ОСОБА_3., однак суддею в порушення вимог ч.5 ст. 44 КПК України, не було винесено постанови про допуск останнього до участі у справі в якості захисника. У зв'язку з цим просить скасувати постанову районного суду та ухвалу апеляційної інстанції і направити матеріали справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, скаржника ОСОБА_2. та його захисника ОСОБА_1, які заперечили проти задоволення касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Згідно із ст. 236-7 КПК України скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи щодо особи може бути подана до суду особою, щодо якої було порушено кримінальну справу, її захисником чи законним представником.

Відповідно до вимог ст. 44 КПК України повноваження захисника на участь у справі стверджується: адвоката - ордером відповідного адвокатського об'єднання.

Як вбачається із матеріалів справи захисник ОСОБА_1. звернувся до місцевого суду зі скаргою на постанову прокурора м. Ірпеня від 29 лютого 2008 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2. за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 240 та ч.1 ст. 364 КК України, при цьому надав відповідні документи, які стверджують його повноваження на участь у справі в якості захисника, а саме, ордер відповідного адвокатського об'єднання (а.с. 4), а тому суд правильно прийняв та розглянув його скаргу на постанову прокурора про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2.

Крім того, повноваження захисника ОСОБА_3 на участь при розгляді скарги захисника ОСОБА_1 також стверджуються наявними в матеріалах справи документами (а.с. 15).

Враховуючи наведене доводи прокурора в цій частині слід визнати безпідставними.

Разом з тим, згідно із ст. 236-8 КПК України при розгляді на досудових стадіях процесу скарги на постанови про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення вказаних постанов, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті.

Перелічені вимоги закону були залишені судом першої інстанції поза увагою.

Скасовуючи постанову прокурора про порушення кримінальної справи, суд у своїй постанові послався на відсутність достатніх даних, які б указували на наявність ознак вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст. 240 та ч.1 ст. 364 КК України.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції поспішним, оскільки зазначена обставина може бути з'ясована шляхом проведення відповідних слідчих дій після порушення кримінальної справи.

Крім цього, суд у постанові послався на те, що не було приводів та підстав до порушення кримінальної справи, передбачених ст. 94 КПК України.

Проте, згідно з вимогами п.5 ч.1 ст. 94 КПК України, приводами до порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

В даному випадку приводом до порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2. за ознакою злочинів, передбачених ч.1 ст. 240, ч.1 ст. 364 КК України є безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, наявність яких випливає із зібраних матеріалів дослідчої перевірки.

Таким чином, рішення суду першої інстанції про скасування постанови про порушення кримінальної справи з тих мотивів, які наведені у постанові, колегія суддів вважає безпідставним, у зв'язку з чим обгрунтуваними слід визнати доводи прокурора щодо незаконності цього рішення.

Переглядаючи дану справу за апеляцією прокурора, апеляційний суд не звернув увагу на зазначені недоліки, допущені судом першої інстанції, а тому постановлена ним ухвала, а також постанова суду першої інстанції підлягають скасуванню, а матеріали справи слід направити на новий судовий розгляд.

Під час цього розгляду суду першої інстанції необхідно розглянути подану скаргу у відповідності до вимог ст. 236-8 КПК України і прийняти законне та обгрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанції, задовольнити частково.

Постанову Ірпінського міського суду від 4 квітня 2008 року, якою задоволено скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2. і скасовано постанову прокурора м. Ірпеня від 29 лютого 2008 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2. за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 240 та ч.1 ст. 364 КК України і відмовлено в порушенні кримінальної справи та ухвалу апеляційного суду Київської області від 17 квітня 2008 року - скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.