Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 14 травня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 лютого 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 квітня 2008 року щодо неї.

Зазначеним вироком засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженку с. Госами Брянської області Російської Федерації, мешканку м. Ялти АР Крим,

таку, що судимості не має,

за ч. 2 ст. 384 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 510 гривень.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 квітня 2008 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за те, що вона 30 листопада 2006 року, знаходячись у судовому засіданні Ялтинського міського суду АР Крим під час розгляду кримінальної справи по обвинуваченню її сина ОСОБА_2 у вчиненні тяжких злочинів, будучи допитаною в якості свідка, з метою створення алібі останньому дала суду завідомо неправдиві показання.

У касаційній скарзі засуджена просить скасувати постановлені щодо неї вирок місцевого суду та ухвалу апеляційної інстанції, а справу, як слідує зі місту скарги, закрити за відсутністю в її діях складу злочину. Посилається на порушення кримінально-процесуального законодавства, зокрема, однобічність та неповноту досудового та судового слідства, порушення її права на захист, фабрикацію матеріалів кримінальної справи. Також указує на те, що ухвала апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора про залишення касаційної скарги засудженої без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України ухвала апеляційного суду має бути законною і обґрунтованою, у ній має бути зазначено, зокрема, суть апеляцій, короткий виклад пояснень осіб, які брали участь у засіданні, і докладні мотиви прийнятого рішення, а при залишенні апеляції без задоволення - підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованими.

Однак, зазначених вимог закону апеляційним судом належним чином дотримано не було.

Так, в апеляції ОСОБА_1 просила скасувати вирок місцевого суду, а її виправдати за відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України. Окрім оскарження доведеності свої вини, засуджена указувала на істотні порушення кримінально-процесуального закону під час досудового слідства та судового розгляду справи, зокрема, на незаконність порушення кримінальної справи, щодо розслідування справи особою, яка підлягала відводу, порушення права на захист як під час досудового слідства, так і судового розгляду справи.

Ухвала апеляційної інстанції містить лише висновки з питань доведеності винуватості ОСОБА_1, кваліфікації її дій за ч. 1 ст. 384 КК України на міри покарання, а перелічені вище доводи залишені без розгляду без наведення підстав, через які їх визнано необґрунтованими.

У зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд.

При новому розгляді справи апеляційному суду необхідно перевірити належним чином всі доводи апеляцій та ухвалити рішення відповідно до вимог закону з наведенням у ньому відповідних мотивів.

На підставі наведеного, керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційну засудженої задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 квітня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.