Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 14 травня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Розівського районного суду Запорізької області від 7 листопада 2008 року щодо ОСОБА_1,

яким засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця с. Закомар'я Буського району

Львівської області, мешканця смт Розівки

Запорізької області, такого, що судимості не має,

- за ч. 1 ст. 263 КК України на два роки обмеження волі;

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вирішено питання про речові докази.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 21 серпня 2008 року приблизно о 16 годині 30 хвилин, знаходячись в смт Розівка Запорізької області, без передбаченого законом дозволу носив при собі штик-ніж, який є холодною зброєю колючо-ріжучої дії заводського виготовлення.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування зазначеного вище вироку місцевого суду у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а справу просить направити на новий судовий розгляд. Указує на невідповідність мотивувальної частини вироку, у якій зазначено, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 263 КК України, резолютивній, у якій зазначено, що ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України. Зазначає, що призначене судом засудженому покарання у виді обмеження волі не передбачене санкцією ч. 1 ст. 263 КК України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання частково, вважав, що вирок підлягає зміні шляхом засудження ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 263 КК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів дійшла висновку, що воно підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як видно із обвинувачення, визнаного судом доведеним та викладеного у мотивувальні частині вироку, ОСОБА_1 визнано винуватим у носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

У мотивувальні частині суд зазначив про кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 263 КК України, що відповідає положенням кримінального закону.

Однак, у резолютивній частині вироку суд засудив ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК України, яка передбачає відповідальність за носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

У зв'язку з допущенням невідповідності резолютивної частини вироку, яка повинна логічно випливати з попередніх його частин, вступній і мотивувальній частинам, резолютивна частина підлягає зміні.

Разом з тим, засудивши ОСОБА_1 за ч.1 ст. 263 КК України, суд призначив йому покарання у виді обмеження волі на два роки, яке передбачено санкцією ч. 2 ст. 263 КК України і у разі засудження його за цією статтею, відповідає вимогам ст. 65 КК України. Звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання на підстав ст. 75 КК України є законним і обґрунтованим.

На підставі наведеного, керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційне подання прокурора задовольнити частково.

Вирок Розівського районного суду Запорізької області від 7 листопада 2008 року щодо ОСОБА_1 змінити, вважати його засудженим за ч. 2 ст. 263 КК України до міри покарання, призначеної судом.