Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 14 травня 2009 року матеріали за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 14 травня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 27 травня 2008 року.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 14 травня 2008 року задоволено скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого відділу прокуратури Одеської області від 19 квітня 2008 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, а вказану постанову скасовано та відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області від 27 травня 2008 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування судових рішень, оскільки вважає їх незаконними, посилаючись на те, що в матеріалах справи зібрано достатньо даних, які вказують на наявність у діях ОСОБА_1 ознак складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, яка підтримала касаційне подання та просила судові рішення скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційному поданні, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 15 ст. - 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови.

Згідно зі ст. 94 КПК України, приводами для порушення кримінальної справи є заяви або повідомлення, а підставами - достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. Закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.

Скасовуючи постанову старшого слідчого відділу прокуратури Одеської області від 19 квітня 2008 року, суди дійшли висновку, що на час порушення кримінальної справи не вбачалось достатніх даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, оскільки в матеріалах, на підставі яких було порушено кримінальну справу, не містилось доказів на підтвердження обставин вимагання та отримання хабара.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна.

Так, приводами та підставами для порушення кримінальної справи була заява ОСОБА_2 від 18 квітня 2008 року, в якій він указував, що співробітник податкової міліції м. Іллічівська ОСОБА_1 вимагає у нього хабар у сумі 200 доларів США, та безпосереднє виявлення органом досудового слідства злочину, що підтверджується матеріалами дослідчої перевірки, в якій зібрано достатньо даних, які вказують на наявність у діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України.

Відповідно до п. 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року (v003p710-03) та ст. 236-8 КПК України суддя, розглядаючи скарги на постанову про порушення кримінальної справи на стадії досудового слідства, перевіряє наявність приводів та підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи і не повинен розглядати та вирішувати заздалегідь ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті, оскільки це буде порушенням конституційних засад правосуддя.

Однак, суд вдався до оцінки наявних у кримінальній справі доказів, вказавши, що факт вимагання та отримання хабара ОСОБА_1, не випливає з матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, оскільки органами досудового слідства, крім пояснень ОСОБА_2, інших документів, які могли б бути приводами та підставами для порушення кримінальної справи за фактом вимагання і отримання хабара, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, органами досудового слідства не надано та не зібрано, таким чином заздалегідь вирішив ті питання, які згідно з ст. 324 КПК України вирішуються при постановленні вироку.

Апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляції не звернув уваги на порушення вимог закону судом першої інстанції і залишив постанови суду без зміни.

Тому колегія суддів вважає, що постанова суду і ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню, а матеріали справи направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді матеріалів справи, суду необхідно дотриматися вимог ст. - 236-8 КПК України, перевірити належним чином достовірність приводів і підстав для порушення кримінальної справи, доводи подання, і в залежності від встановленого, прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 14 травня 2008 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_1 та скасовано постанову старшого слідчого відділу прокуратури Одеської області від 19 квітня 2008 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, а в порушенні кримінальної справи відмовлено, та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 27 травня 2008 року скасувати, а матеріали справи направити в той же місцевий суд на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.