Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

розглянувши в судовому засіданні 14 травня 2009 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 9 грудня 2008 року.

Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2008 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову прокурора відділу прокуратури Автономної Республіки Крим від 22 травня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо працівників Білогірського ВВБ в Автономній Республіці Крим СВБ ГУБОЗ МВС України за відсутністю в їх діях ознак складу злочину, передбачених статями 162, 328, 359, 364, 365 КК України, відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 9 грудня 2008 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи для проведення додаткової перевірки, посилаючись на те, що не проведено додаткову перевірку заяви ОСОБА_2 та не перевірено факт застосування аудіозапису при його розмові з ОСОБА_3 Крім того, апеляційним судом порушено вимоги кримінально-процесуального закону, оскільки судовий розгляд скарги не фіксувався технічними засобами, а ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який просив ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено суть апеляцій та докладні мотиви прийнятого рішення. При залишенні апеляції без задоволення в ухвалі повинні бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою. При скасуванні або зміні вироку в ухвалі повинно бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку.

Ці вимоги закону апеляційний суд при перевірці постанови місцевого суду належним чином не виконав.

Так, суд першої інстанції розглянувши скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 встановив, що прокурор відділу прокуратури Автономної Республіки Крим ОСОБА_4 22 травня 2008 року приймаючи рішення про відмову в порушенні кримінальної справи щодо працівників Білогірського ВВБ в Автономній Республіці Крим СВБ ГУБОЗ МВС України за відсутністю в їх діях ознак складу злочину, передбаченого статями 162, 328, 359, 364, 365 КК України, дотримався усіх вимог статей 22, 94, 97, 99 КПК України, а тому не знайшов підстав для задоволення скарги та скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.

Апеляційний суд, розглядаючи справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, зазначену постанову залишив без зміни, при цьому не перевіривши та не проаналізувавши всі доводи апеляційних скарг і не мотивував належним чином в ухвалі своє рішення.

За таких обставин ухвала апеляційного суду, як така, що постановлена в порушення вимог ст. 377 КПК України, підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Під час нового апеляційного розгляду зазначені недоліки необхідно усунути, перевірити законність і обгрунтованість постанови та інші доводи, наведені у апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 9 грудня 2008 року скасувати, а кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд.