Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

Захисника ОСОБА_2

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 12 травня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2 на судові рішення щодо ОСОБА_1

Вироком Центрального районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 7 травня 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, раніше

неодноразово судимий, останній раз -

10 грудня 2004 року за ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 190 КК України на 2 роки 3 місяці позбавлення волі,

17 лютого 2006 року звільнений від відбування

покарання умовно-достроково на 11 місяців 13 днів,

засуджений за ч.2 ст. 309 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ч.2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 3341 грн. 63 коп. судових витрат.

Цим вироком також засуджені ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які судові рішення в касаційному порядку не оскаржили.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 8 липня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 13 липня, 8 серпня та 12 вересня 2007 року в м.Сімферополі незаконно збув ацетильований опій відповідно 0,007 гр. ОСОБА_5, 0,121 гр. ОСОБА_6, 0,09 гр. ОСОБА_7 та 0,8 гр. ОСОБА_8.

Крім того, 13 липня 2007 року ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_3 незаконно придбали в м.Сімферополі 0,342 гр. ацетильованого опію без мети збуту.

26 липня 2007 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 було виявлено і вилучено шприц та 4 ватних тампони з залишками речовини, яка відповідно до висновку хімічної експертизи є особливо-небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим вагою в перерахунку на суху речовину 0,112 гр.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить змінити судові рішення щодо ОСОБА_1, закрити кримінальну справу щодо нього за ч.2 ст. 307 КК України та пом'якшити покарання за ч.2 ст. 309 КК України, оскільки у справі відсутні докази, які б підтверджували його винність за епізодами збуту наркотичних засобів, а крім того вказує на необґрунтованість його засудження за епізодом незаконного зберігання наркотичного засобу без мети збуту, оскільки кількості вилученого у засудженого наркотичного засобу вагою 0,112 гр. недостатня для кваліфікації дій за Кримінальним кодексом (2341-14) . Посилається також на порушення судом вимог ст. 299 КПК України при розгляді справи.

Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_2, який підтримав касаційну скаргу і просив змінити ухвалені щодо ОСОБА_1 судові рішення, думку прокурора Колесниченка О.В., який заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статей 362 і 365 КПК України суд апеляційної інстанції зобов'язаний перевірити всі доводи апеляцій, при необхідності також і шляхом проведення судового слідства. Усі доводи, що містяться у апеляційних скаргах, мають бути ретельно вивчені, проаналізовані з урахуванням наявних у справі і додатково поданих матеріалах з тим, щоб жодний довод не залишився нерозглянутим.

Згідно зі ст. 377 КПК України в ухвалі суд апеляційної інстанції зобов'язаний навести докладні мотиви прийнятого рішення і, якщо апеляції залишаються без задоволення, зазначити підстави, через які вони визнані необгрунтованими, а доводи апелянтів - безпідставними.

Ці вимоги закону суд апеляційної інстанції належним чином не виконав і в мотивувальній частині ухвали не зазначив докладних мотивів прийнятого рішення.

З матеріалів справи вбачається, що в апеляції ОСОБА_1 посилався на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону під час судового розгляду справи, зокрема ст. 299 КПК України, та необгрунтованність його засудження за епізодами збуту наркотичних засобів.

Залишаючи апеляцію ОСОБА_1 без задоволення, апеляційний суд у своїй ухвалі не зазначив підстави, через які доводи апеляції не можна визнати обґрунтованими, обмежившись загальним формулюванням про правильність висновків суду першої інстанції про доведеність його винності у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 307 та ч.2 ст. 309 КК України, та зазначив, що винність ОСОБА_1 підтверджується його показаннями про визнання обвинувачення, показаннями свідків та письмовими доказами.

Поза увагою суду апеляційної інстанції залишилось те, що показання ОСОБА_1 є суперечливими, він заперечував і визнавав обвинувачення за ч.2 ст. 307 КК України, а суд першої інстанції у вироку не навів зміст його показань, не зазначив, які показання бере до уваги, які відхиляє і з яких мотивів. Крім того, суд у вироку лише перерахував інші докази, якими обгрунтував свої висновки, не виклав їх зміст та не зазначив, які обставини цими доказами підтверджуються або спростовуються.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції не перевірив належним чином відповідність вироку щодо ОСОБА_1 вимогам ст.ст. 323, 324 КПК України та доводи його апеляції про необгрунтованість засудження за ч.2 ст. 307 КК України.

Суд апеляційної інстанції також повинен був більш ретельно перевірити доводи апеляції ОСОБА_1 про відповідність вимогам ч.3 ст. 299 КПК України порядку дослідження доказів з урахуванням суперечливості його показань щодо обвинувачення за ч.2 ст. 307 КК України.

Тому колегія суддів вважає, що ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 необхідно скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же суд в іншому складі суддів,

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 8 липня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд до того ж суду в іншому складі суддів.