Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у місті Києві 3 червня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Черкаської області на постановлені щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 судові рішення.

Вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 липня 2009 року засуджено:

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого вироком Уманського районного суду Черкаської області від 10 квітня 2002 року за ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України на три роки позбавлення волі, звільненого 28 жовтня 2004 року по відбуттю строку покарання,

за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки один місяць позбавлення волі;

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_2, судимості не має,

за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки й покладено обов’язки, передбачені ст. 76 КК України.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 22 вересня 2009 року вирок залишено без змін.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнано винуватими у тому, що вони за попередньою змовою із ОСОБА_7, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя й здоров’я, 14 січня 2009 року на перехресті вулиць Піонтковського й Урицького у м. Умані відкрито викрали у ОСОБА_8 майно на суму 667 грн., а 16 січня 2009 року на території Міщанського кладовища у м. Умані відкрито заволоділи майном ОСОБА_9 на суму 1564 грн.

У касаційному поданні прокурор посилається на істотні порушення вимог кримінально – процесуального закону судом, який визнав учинення злочинів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за попередньою змовою із ОСОБА_7, тоді як справа щодо останнього не розглядалася, а виділена в окреме провадження. Просить судові рішення змінити, зазначивши, що злочин учинено ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за попередньою змовою з особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділено в окреме провадження.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 та ОСОБА_6, кваліфікацію їх дій за ч. 2 ст. 186 КК України, а також вид та розмір призначеного засудженим покарання ґрунтуються на законі й матеріалах справи та у касаційному поданні не оскаржуються.

Разом із тим, твердження прокурора про безпідставність визнання судом учинення злочину ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за попередньою змовою із ОСОБА_7 є обґрунтованими.

За змістом ч. 1 ст. 62 Конституції України та ч. 2 ст. 15 КПК України ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше як за вироком суду й відповідно до закону.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, постановою слідчого СВ Уманського МВ УМВС України в Черкаській області від 19 лютого 2009 року порушено кримінальні справи щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за фактами відкритого викрадення майна ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України (а.с. 1, 16)

29 травня 2009 року кримінальну справу щодо ОСОБА_7 виділено в окреме провадження у зв’язку із тим, що його місце перебування не встановлено (а.с. 134), а до суду направлено кримінальну справу лише за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Однак, суд, установлюючи фактичні обставини справи, у мотивувальній частині вироку визнав, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинили відкрите викрадення майна ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за попередньою змовою із ОСОБА_7, хоча кримінальна справа за обвинуваченням останнього судом не розглядалася.

Такий виклад фактичних обставин суперечить змісту презумпції невинуватості. Установивши, що злочин учинено ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за попередньою змовою з іншою особою, щодо якої справа не розглядалася, суду належало у вироку зазначити її процесуальний статус як особи, щодо якої справа виділена в окреме провадження.

На вказане не звернув увагу й апеляційний суд, який залишив вирок без змін.

З огляду на викладене належить виключити із судових рішень вказівку про вчинення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 злочину за попередньою змовою із ОСОБА_7

Тому, керуючись статтями 394 і 395 КПК України, колегія суддів, –

касаційне подання першого заступника прокурора Черкаської області задовольнити .

Вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 22 вересня 2009 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 змінити, виключити з них вказівку про вчинення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 злочинів за попередньою змовою із ОСОБА_7 і вважати, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6

учинили злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, за попередньою змовою з особою, матеріали справи стосовно якої виділено в окреме провадження.