Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 7 травня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, на судові рішення щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також касаційними скаргами захисника ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо останнього.

Вироком Ленінського районного суду м.Вінниці від 30 липня 2008 року

ОСОБА_1,

1980 року народження, неодноразово судимого,

засуджено за ч.3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі;

за ч.3 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

за ч.2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_1 призначено 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

ОСОБА_2,

1983 року народження, неодноразово судимого,

засуджено за ч.3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі;

за ч.3 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

за ч.2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_1 призначено 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

ОСОБА_3,

1977 року народження, не судиму,

засуджено за ч.ч.4, 5, ст. 27 ч.3 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 3 роки і покладено певні обов'язки.

По справі вирішено цивільні позови ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Цивільний позов ОСОБА_9 залишено без розгляду.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

ОСОБА_2 і ОСОБА_1 засуджені за те, що вони за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, 13.01.2007 року неподалік будинку АДРЕСА_4 незаконно заволоділи автомобілем ОСОБА_6 "Москвич-2140" вартістю 2500 грн.

Наприкінці другої декади 2007 року ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, будучи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою проникли у будинок АДРЕСА_1 звідки таємно викрали майно ОСОБА_9 на загальну суму 14450 грн.

Також ОСОБА_2 і ОСОБА_1 за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, 22.01.2007 року неподалік будинку АДРЕСА_2 незаконно заволоділи автомобілем ОСОБА_5 "ВАЗ 2101" вартістю 10000 грн.

Крім того, 23.01.2007 року ОСОБА_2, ОСОБА_1 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, за попередньою змовою між собою проникли до будинку АДРЕСА_3 та вчинили розбійний напад на родину ІНФОРМАЦІЯ_1, із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілих, внаслідок чого заподіяли ОСОБА_8 легкі тілесні ушкодження. Але, не подолавши опору потерпілих, залишили їхнє житло.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок щодо ОСОБА_2, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 та направити справу на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особам засуджених внаслідок м'якості.

У касаційних скаргах засудженого ОСОБА_1 і його захисника ОСОБА_4 та доповненнях до касаційних скарг порушується питання про зміну вироку щодо ОСОБА_1 Скаржники посилаються на неправильне застосування кримінального закону та порушення вимог кримінально-процесуального закону під час досудового та судового слідства. Вказують на неправильну кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_1 за ч.3 ст. 187 КК України і просять перекваліфікувати на ч.2 ст. 296 КК України та пом'якшити призначене покарання, а в решті вважають вирок необґрунтованим у зв'язку з недоведеністю участі засудженого у вчиненні злочинів. Зазначають, що докази по справі отримані із застосуванням незаконних методів ведення слідства.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання та касаційних скарг, колегія суддів вважає, що справу необхідно призначити до касаційного розгляду з повідомленням осіб, інтересів яких стосуються касаційне подання та касаційні скарги.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їм злочинів ґрунтується на досліджених судом доказах, яким він дав належну оцінку.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки майна ОСОБА_9 та заволодінні автомобілями ОСОБА_6 і ОСОБА_5 підтверджується показаннями потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_5, даними протоколу огляду місця події, згідно з якими на горищі будинку, належного свідку ОСОБА_10 виявлено частини автомобіля, які під час пред'явлення предметів для впізнання потерпілий ОСОБА_5 впізнав як частини та кузов його автомобіля; показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що на прохання ОСОБА_1 у дворі його домоволодіння розбиралися автомобілі "Москвич" та "ВАЗ2101"; показаннями засудженого ОСОБА_2, який під час досудового слідства пояснював, що допомагав розбирати автомобіль "ВАЗ 2101" та вирізав номер кузову. Крім того, винність засудженого підтверджується показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12; даними протоколу огляду місця події про наявність слідів автомобіля на місця, де, зі слів потерпілого ОСОБА_6, знаходився його автомобіль "Москвич 2140"; даними протоколу огляду домоволодіння потерпілої ОСОБА_13 про наявність механічного пошкодження дверей; явкою з повинною ОСОБА_2 про обставини викрадення речей потерпілої з проникненням у її житло за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_10; протоколом добровільної видачі ОСОБА_14 викраденого у потерпілої майна, іншими доказами.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні розбійного нападу на родину ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується показаннями потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про обставини вчинення злочину; даними протоколу очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_10, під час якої ОСОБА_2 підтвердив свої показання у якості підозрюваного про те, що він, ОСОБА_10, ОСОБА_1 та ОСОБА_15 заздалегідь домовилися про вчинення нападу на подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою заволодіти іконою; даними протоколів очних ставок ОСОБА_2 з потерпілими, показаннями ОСОБА_1 на досудовому слідстві про те, що від ОСОБА_10 засудженим стало відомо про наявність у ІНФОРМАЦІЯ_1 старовинної ікони та про обставини події нападу.

Отже, суд повно і всебічно дослідив зібрані докази, дав правильну юридичну оцінку діям засуджених і, зокрема, правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 187 та ч.2 ст. 289 КК України.

Посилання на те, що докази по справі були отримані незаконним шляхом, є непереконливими, оскільки спростовуються показаннями свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, які заперечили здійснення морального або фізичного тиску на засудженого під час досудового слідства.

Непереконливими є посилання у касаційних скаргах на допущену судом неповноту судового слідства внаслідок того, що в судовому засіданні не були допитані всі свідки, показання яких мають суттєве значення. З матеріалів справи видно, що судом були вжиті передбачені законом заходи для допиту свідків в суді, про що свідчать постанови суду про їх примусовий привід для дачі показань в судовому засіданні, однак у зв'язку з неможливістю їхньої явки судом було прийнято рішення про оголошення показань свідків, які вони давали на досудовому слідстві.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_18, ОСОБА_19 і ОСОБА_1 суд урахував усі обставини справи, взяв до уваги характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу кожного з засуджених та призначив покарання в межах санкцій законів, за якими вони засуджені. Підстав вважати покарання надто м'яким або суворим, немає.

Крім того, суд обґрунтовано вирішив застосувати ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, оскільки вона раніше не судима, посередньо характеризується за місцем проживання. Треба зазначити, що прокурор у судовому засіданні також вважав, що виправлення засудженої можливе без її ізоляції від суспільства.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б потягли безумовне скасування або зміну судових рішень щодо ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_1, не виявлено.

Таким чином, при перевірці справи не встановлено передбачених ст. 398 КПК України підстав для її призначення до розгляду касаційним судом з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційного подання прокурора, а також касаційних скарг захисника ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_1