Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 3 червня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Волинської області та касаційними скаргами засудженого ОСОБА_6 та його захисників ОСОБА_5 і адвоката ОСОБА_7 на вирок Любомльського районного суду Волинської області від 11 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 25 серпня 2009 року.

Вироком Любомльського районного суду Волинської області від

11 червня 2009 року засуджено:

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

двічі судимого, останнього разу 28.09.2005 р. за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 199 КК України на чотири роки позбавлення волі, 12.09.2007 р. звільнений умовно-достроково на 1 рік

1 місяць 20 днів,

за ч. 3 ст. 305 КК України на дев'ять років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого;

за ч. 2 ст. 307 КК України на дев'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначено десять років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

На підставі ст. 71 КК України остаточно призначено одинадцять років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

Постановлено стягнути з ОСОБА_6 6 399 гривень 44 копійки судових витрат.

Вирішено питання речових доказів та майна, на яке було накладено арешт.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 25 серпня 2009 року вирок залишено без зміни.

Вироком суду ОСОБА_6 визнано винним із засуджено за те, що він, перебуваючи у період з 3 по 6 березня 2008 року на території ОСОБА_8, придбав у невстановленої особи 496,62 гр. кристалічної порошкоподібної речовини білого кольору, яка містила 114,2226 гр. кокаїну, з метою його збуту на території України. Заховавши наркотичний засіб у чохлі матрацу місця № 55 купе № 5 вагону №3 потягу № 68 сполученням "Варшава-Київ", ОСОБА_6 перемістив його через державний кордон України з приховуванням від митного контролю.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на істотне порушення апеляційним судом кримінально-процесуального закону, ставить питання про скасування ухвали та направлення справи на новий судовий розгляд. Свою позицію обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції в обґрунтування винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочинів послався на висновок експертизи № 311 від 05.04.2008 року про належність відбитків слідів пальців рук засудженому, тоді як районний суд встановив недопустимість та неналежність цього доказу про що зазначив у вироку.

Засуджений ОСОБА_6 в касаційній скарзі стверджує про свою непричетність до вчинення злочинів. Вважає, що вирок суду ґрунтується на суперечливих доказах, які викликають сумнів щодо їх достовірності. Зазначає, що апеляційний суд, не розглядаючи справу по суті, спростував факт фальсифікації відбитків слідів пальців рук, при цьому не врахував інших доказів. Просить скасувати судові рішення та направити справу на нове розслідування.

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_7 наводить аналогічні доводи та ставить питання про скасування вироку та ухвали і направлення справи на нове розслідування. Додає, що матеріали оперативно-розшукової діяльності, зокрема, стенограма розмови ОСОБА_6, не підтверджує його причетність до вчинення злочинів. Вказує на формальний підхід апеляційного суду при перевірці вироку районного суду.

Захисник ОСОБА_5 у касаційній скарзі також зазначає про фальсифікацію матеріалів справи, суперечності у показаннях свідків та просить скасувати судові рішення і направити справу на нове розслідування.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання та частково погодився з доводами касаційних скарг, міркування захисника ОСОБА_5 про скасування судових рішень та направлення справи на нове розслідування, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційного подання та касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Висновок суду щодо винності ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, за які його засуджено ґрунтується на показаннях ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,

ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, даних протоколу огляду місця події, висновку судово-хімічної експертизи.

Так, свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 – співробітники СБУ показали, що мали оперативну інформацію про можливе переміщення ОСОБА_6 наркотичних засобів через державний кордон України, свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які проводили митний контроль купе, в якому слідував засуджений, також підтвердили наявність такої інформації та пояснили, що ОСОБА_5 у своїй декларації не вказав предметів, заборонених до ввозу, однак під час огляду його спального місця під матрацом був виявлений пакунок з порошкоподібною речовиною.

Показання вказаних свідків узгоджуються між собою, а також із даними, що є у висновку судово-хімічної експертизи, відповідно до якого вилучена у ОСОБА_6 спресована кристалічна речовина білого кольору масою 496,62 гр. містить 114,226 гр. наркотичного засобу кокаїну.

Крім того, як на доказ винуватості ОСОБА_6 суд послався на дані протоколу про результати проведення зняття інформації з каналів зв’язку та стенограми до нього, згідно з якими засуджений обговорює деталі перевезення наркотичних засобів потягом, його затримання правоохоронними органами та хід слідства по справі. Про належність голосу на даній фонограмі ОСОБА_6 стверджується у криміналістичних експертизах № 4684/684/73 та № 610/683, які також виключають можливість підробки голосу.

Ці та інші наведені у вироку докази належним чином оцінені судом з точки зору їх достатності, допустимості і стосовності та висновки суду з цього приводу належним мотивовані, а тому доводи ОСОБА_6 та його захисників про однобічність досудового та судового слідства є безпідставними.

Злочинні дії ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України кваліфіковані правильно.

З такими висновками погодився й суд апеляційної інстанції, однак в обґрунтування свого рішення помилково послався на висновок експертизи № 311 від 15.04.2008 року про належність відбитків слідів пальців рук, виявлених на пакунку з наркотичним засобом, засудженому

ОСОБА_6 Цей доказ був визнаний судом першої інстанції недопустимим, оскільки процес відібрання відбитків слідів пальців рук викликав сумнів з точки зору їх достовірності з приводу чого було також винесено окрему постанову.

Усупереч вимог ст. ст. 358, 362 КПК України апеляційний суд без проведення судового слідства дав свою оцінку цим доказам, ніж ту, яку дав суд першої інстанції. Колегія суддів вважає за можливе усунути даний недолік шляхом внесення відповідних змін до ухвали апеляційного суду.

Будь-яких інших переконливих доводів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду та стали підставою для скасування судових рішень, у касаційному поданні та касаційних скаргах не наведено.

Керуючись ст. ст. 395 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора та касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисників ОСОБА_5 і адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Волинської області від 25 серпня 2009 року щодо ОСОБА_6 змінити: виключити посилання суду як на доказ винуватості ОСОБА_6 дані висновку судово-дактилоскопічної експертизи № 311 від 15.04.2008 року.