Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 3 червня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 28 липня 2009 року щодо ОСОБА_5

Вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 травня 2009 року засуджено:

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не маючого судимості згідно зі ст. 89 КК

України,

за ч. 1 ст. 121 КК України на п’ять років позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 28 липня 2009 року вирок змінено: на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки та покладено обов’язки, передбачені п. п. 2, 3 ст. 76 КК України. У решті вирок залишено без зміни.

Вироком суду ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він

31 січня 2009 року близько 15 години 30 хвилин за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на ґрунті особистий неприязних відносин під час сварки з ОСОБА_6 завдав йому численні удари ножем в область грудної клітки та обличчя, чим спричинив тяжкі тілесні ушкодження.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду і направлення справи на новий судовий розгляд. Застосування до ОСОБА_5, який вчинив умисний тяжкий злочин в стані алкогольного сп’яніння, положень ст. 75 КК України прокурор вважає необґрунтованим, оскільки таке покарання не буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримку касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання прокурора підлягає задоволенню.

Рішення про винність ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного злочину суд обґрунтував доказами, які містяться в матеріалах справи.

Згідно з вимогами ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Пом’якшуючи ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, апеляційний суд урахував обставини справи, зокрема, поведінку потерпілого, який прийшов до квартири засудженого та став ініціатором конфлікту, відсутність тяжких наслідків злочину, а також позитивні характеристики ОСОБА_5 за місцем проживання та роботи. Крім того, із ужитих апеляційним судом формулювань можна зрозуміти, що вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, як обтяжуюча покарання обставина, постановлена ним під сумнів.

Проте із такими висновками колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи.

Йдеться про те, що згідно з висновком судово-медичної експертизи

№ 126 (а.с. 62-63) виявлені серед інших у потерпілого ОСОБА_6 поранення грудної клітини, проникаючі у ліву плевральну порожнину без пошкодження внутрішніх органів, що ускладнилися лівосторонньою посттравматичною пневмонією, утворились від дії колото-різаних предметів та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння. Із наведеного незрозуміло про відсутність яких тяжких наслідків йдеться в ухвалі.

Характеристику ОСОБА_5 за місцем проживання, яка видана дільничним (а. с. 106), не можна визнати позитивною.

Поряд із цим поза увагою суду апеляційної інстанції лишилась ступінь тяжкості вчиненого злочину, його належність до числа тяжких, спрямованих проти життя та здоров'я особи.

Отже призначене апеляційним судом покарання не можна визнати необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження нових злочинів.

Враховуючи наведене, ухвала апеляційного суду через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочинів та особі засудженого підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий апеляційний розгляд, під

час якого необхідно більш ретельно перевірити дані про особу

засудженого, врахувати тяжкість вчиненого ним злочину, конкретні

обставини справи. За умови підтвердження такого ж обсягу

обвинувачення, призначене ОСОБА_5 покарання із застосуванням

ст. 75 КК України слід вважати явно несправедливим внаслідок м'якості.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 28 липня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.