Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 01 червня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на постановлені щодо нього судові рішення,

вироком Новоушицького районного суду Хмельницької області від 04 березня 2009 року

ОСОБА_4, 17 жовтня

ІНФОРМАЦІЯ_1, такого, що не має судимості відповідно до ст. 89 КК України,

засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України на 8 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_5 для відшкодування моральної шкоди 50000 грн.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 06 травня 2009 року вказаний вирок щодо ОСОБА_4 залишено без зміни.

ОСОБА_4 визнано винним у тому, що він 30 червня 2008 року

о 01 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в с. Березівка Новоушицького району Хмельницькї області, біля кафе "Алла", під час конфлікту завдав руками та ногами удари ОСОБА_6, заподіявши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили його смерть.

У касаційній скарзі, засуджений посилається на те, що він не вчиняв злочину, за який його засуджено, а викладені у вироку висновки суду, не відповідають фактичним обставинам справи і не підтверджені зібраними у ній доказами. Зазначає, що він тільки штовхнув потерпілого ОСОБА_6, а той упав та вдарився спиною об перила кафе. Крім того стверджує, що за наявності його клопотання судовий процес не фіксувався технічними засобами. Апеляційний суд, у свою чергу, при розгляді справи допущених місцевим судом порушень вимог закону не усунув. Просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення та прийняти законне рішення.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що у її задоволенні слід відмовити з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, досудове та судове слідство у ній проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, таких порушень цього закону, які були б істотними і тягли за собою зміну чи скасування судових рішень, у справі не допущено, а висновки суду про винність

ОСОБА_4 у вчиненні ним злочину, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені перевіреними у ній та викладеними у вироку доказами.

Зокрема, сам засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні дав показання, згідно з якими, 30 червня 2008 року в кафе "Алла" він штовхнув

ОСОБА_6, в результаті чого той упав та вдарився об металеві перила кафе, а після цього на вулиці він задав потерпілому удар у груди, при цьому останній на землю не падав.

Однак такі показання засудженого, як і наведені з цього приводу в його касаційній скарзі доводи, є необґрунтованими і спростовуються наступними доказами.

Потерпіла ОСОБА_5 показала, що вночі 30 червня 2008 року її брат ОСОБА_6 приїхав додому і повідомив, що його побив ОСОБА_4 Коли стан брата почав погіршуватися, то її мати викликала сільського фельдшера. Вранці поїхали до Новоушицької центральної районної лікарні, де ОСОБА_6 оглянув лікар, після чого виписав ліки і вони повернулися додому. До кінця дня потерпілий скаржився на стан здоров’я і вони знову викликали фельдшера, а на ранок 01 липня 2008 року швидкою допомогою доставили його в лікарню і там він був прооперований, однак через важкий стан здоров’я ОСОБА_6 направили до Хмельницької обласної лікарні, де 04 липня 2008 року він помер.

Із показань свідка ОСОБА_7 вбачається, що 29 червня 2008 року

о 24 год., закриваючи кафе "Алла", почув крик, коли підбіг до натовпу, то побачив, що на землі лежить ОСОБА_6, а біля нього стоїть ОСОБА_4 Піднявши ОСОБА_6 із землі, відвіз його додому, при цьому дорогою потерпілий скаржився на біль у боці.

Показаннями свідка ОСОБА_8 встановлено, що 30 червня 2008 року вночі до неї прийшла мати ОСОБА_6 та повідомила про скарги останнього на болі в грудній клітці й животі. Прийшовши до ОСОБА_6, зробила йому знеболюючий укол і перев’язку, а вранці відправила його до районної лікарні. Увечері цього ж дня, мати ОСОБА_6 попросила її зробити сину укол у зв’язку з погіршенням його стану здоров’я. Наступного дня вранці, вона викликала для ОСОБА_6 швидку медичну допомогу.

Згідно з актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 519 від

04 липня 2008 року, причиною смерті ОСОБА_6 є тупа травма грудної клітини, перелом ребер зліва з пошкодженням пристінкової плеври та легень з лівобічним гемотораксом, що ускладнилися гнійним плевритом, пневмонією. Встановлений лікарями діагноз: алергічно – токсичний епідермоліз (синдром Лаєла) не підтверджений об’єктивними даними і в причинному зв’язку з настанням смерті не перебуває.

Відповідно до висновку експерта Хмельницького обласного бюро судово – медичної експертизи № 41 від 07 липня 2008 року, причиною смерті ОСОБА_6 є тупа травма грудної клітини, перелом ребер зліва з пошкодженням пристінкової плеври та легень з лівобічним гемотораксом, що ускладнилися гнійним плевритом, пневмонією.

Із висновку комісійної судово – медичної експертизи № 84 від 23 грудня

2008 року вбачається, що у ОСОБА_6 виявлено тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини з прямими переломами ребер зліва з крововиливами та пошкодженням парієнтальної плеври в місцях переломів, забою органів межистіння, пошкодження тканини нижньої долі лівої легені по зовнішній поверхні, лівобічного гемопневмотораксу, забою м’яких тканин лівої бокової поверхні грудної клітки та живота, що ускладнилися травматичним шоком II – III ст., вогнищевою фібринозно – лейкоцитарною бронхопневмонією, закритої травми живота з розривом печінки в ділянці прикріплення серповидної зв’язки спереду, гемоперитонеуму. Вказані тілесні ушкодження виникли відповідно не менш як від трьох та однієї дій з великою силою тупого твердого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею в ділянки лівої бокової поверхні грудної клітки і передньої поверхні живота, якими вірогідніше всього могли бути взуті ноги, кулак сторонньої людини та їм подібні предмети, крім того, вони знаходяться в причинному зв’язку із настанням смерті ОСОБА_6

Факт вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, підтверджується також даними, що містяться в показаннях свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, інших матеріалах справи.

Аналіз показань засудженого, потерпілої, свідків, а також інших доказів у справі, свідчить про те, що ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили його смерть, саме за обставин, наведених у вироку, а не за тих, на які містяться посилання у скарзі засудженого.

Дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 121 КК України кваліфіковані правильно.

Покарання ОСОБА_4 призначене справедливе, оскільки воно відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, даним про його особу та є необхідним і достатнім для його виправлення й попередження нових злочинів.

Доводи у скарзі засудженого про те, що за наявності його клопотання судовий процес в порушення вимог закону не фіксувався технічними засобами, є неспроможними.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 в судовому засіданні такого клопотання не подавав.

Що ж стосується посилання у скарзі засудженого на те, що апеляційний суд при розгляді справи, не перевірив належним чином усіх доводів, що були наведені в його апеляції та допущених судом першої інстанції недоліків не усунув, то воно є безпідставним, оскільки, як з’ясовано матеріалами справи, апеляційним судом справу розглянуто з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, а зміст ухвали апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_4