Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Парусова А.М.,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 01 червня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора м. Києва на вирок суду щодо ОСОБА_4

За вироком Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2009 року

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку

України, не судиму

засуджено за ч. 3 ст. 191 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України суд вирішив звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 2 роки, і поклав на неї ряд обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку цей вирок не переглядався.

ОСОБА_4, яка займала посаду директора ТОВ "Холідей Тур", що знаходилось у м. Києві по вул. Предславинській, 29, оф.1, визнано винуватою у привласненні чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем при указаних у вироку обставинах.

Зокрема, як встановив суд, 03 вересня 2009 року вона уклала договір з ОСОБА_5 про надання туристичних послуг, відповідно до якого, ТОВ "Холідей Тур" повинно було надати їй туристичні послуги щодо бронювання готелю та перельоту до Кіпру в м. Айя Напи. Згідно з угодою ОСОБА_5 сплатила ТОВ "Холідей Тур" 22 000 грн, однак туристичні послуги ОСОБА_4, як директор ТОВ "Холідей Тур", не надала, а гроші не повернула. Надалі, після неодноразових вимог ОСОБА_5 повернути гроші, засуджена повернула лише їх частину – 17 500 грн, а решту повертати відмовилась.

20 листопада 2008 року, ОСОБА_4, як директор ТОВ "Холідей Тур", уклала договір з компанією "Бовіс Ленд Ліз Інтернешл Лімітед", відповідно до якого ТОВ "Холідей Тур" повинно було надати послуги з організації корпоративного відпочинку та бронювання готелю "Вежа Ведмежа" (с. Волосянка, Львівська область) і сплатити ТОВ "Горари" гроші в сумі 14 680 грн. Згідно цього договору компанія "Бовіс Ленд Ліз Інтернешл Лімітед" перерахувала ТОВ "Холідей Тур" 16 200 грн. Отримані гроші ОСОБА_4 привласнила.

У касаційному поданні, як видно із його змісту, прокурор просить скасувати вирок суду щодо ОСОБА_4, а справу направити на новий судовий розгляд, у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину і особі засудженої, внаслідок м’якості.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подання прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційному поданні прокурора, колегія суддів вважає, що касаційне подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 було пред’явлено обвинувачення у тому, що вона вчинила неправомірні дії, які досудовим слідством були кваліфіковані за ч. 3 ст. 191 КК України.

Аналіз змісту вироку свідчить, що при формулюванні у вироку визнаного доведеним обвинувачення, суд визнав ОСОБА_4 винуватою у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого повторно, що відповідає диспозиції ч. 3 ст. 191 КК України, помилково вказавши на ч. 2 ст. 191 цього Кодексу.

Вказана описка не може бути підставою для зміни або скасування судового рішення, оскільки вона суттєво не вплинула на законність і обґрунтованість вироку.

Безпідставними є посилання прокурора на необхідність додаткової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 191 КК України, оскільки відповідно до ст. 275 КК України суд першої інстанції може розглядати справу тільки в межах пред’явленого обвинувачення. Як вбачається з обвинувального висновку, досудовим слідством ОСОБА_4 було пред’явлено обвинувачення лише за ч.3 ст. 191 КК України.

Також безпідставними є доводи, викладені у касаційному поданні, як про відсутність обґрунтування рішення суду щодо звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання, так і про неправильне застосування кримінального закону, зокрема, статті 75 КК України, що призвело до невідповідності призначеного засудженій покарання.

Як видно із змісту мотивувальної частини вироку, призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд першої інстанції належним чином аргументував своє рішення про можливість звільнення засудженої від відбування призначеного покарання з випробуванням. При цьому суд врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, позитивно характеризуючі засуджену дані, стан її здоров'я, повне визнання вини, а також те, що вона раніше не судима і має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2.

Деякі з цих обставин, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнав такими, що пом’якшують покарання, зокрема, щире каяття та відшкодування завданих збитків.

Крім того, судом першої інстанції було враховано відповідну думку прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, і просив призначити засудженій покарання із застосуванням положень статті 75 КК України.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований вирок, колегією суддів по справі не виявлено, не наведено їх і у поданні.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність касаційних підстав для скасування постановленого щодо ОСОБА_4 судового рішення.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора м. Києва залишити без задоволення, а вирок Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2009 року щодо ОСОБА_4 - без зміни.