Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 травня 2010 року матеріали провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 21 липня 2009 року,

постановою старшого слідчого з особливо важливих справ СУ УМВС України в Чернігівській області від 25 березня 2009 року закрито кримінальну справу, порушену щодо ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого

ч. 2 ст. 143 КК України (в редакції 1960 року) та ч. 4 ст. 190 КК України

(в редакції 2001 року), за відсутністю в діянні складу злочину.

Як вбачається з постанови слідчого, 8 липня 2008 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_6 за фактом заволодіння 3.11.2003 року шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами ОСОБА_5 в сумі 200 000 доларів США за ознаками злочину, передбаченого ч. 4

ст. 190 КК України, яка 5 вересня 2008 року об’єднана з кримінальною справою щодо ОСОБА_6, порушеною за фактом заволодіння шляхом обману та зловживання довірою 31 травня, 15 вересня та 17 листопада 2000 року грошима ОСОБА_5 відповідно у сумі 200 000, 300 000 та 200 000 доларів США за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 143 КК України (в редакції 1960 року). Під час досудового слідства встановлено, що грошові кошти загальною сумо 900 000 доларів США ОСОБА_5 надавав ОСОБА_6 як директору ТОВ "ВКФ "АМК ЛТД" для закупівлі автомобілів, частину з яких ОСОБА_6 повернув до порушення кримінальної справи. Таким чином, слідчий дійшов висновку про те, що ОСОБА_6 не мав умислу на заволодіння грошима ОСОБА_5 та між ними наявні цивільно-правових відносини, а тому в діях ОСОБА_6 відсутній склад злочину.

ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою на вказане рішення слідчого й постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 червня 2009 року його скаргу залишено без задоволення.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 21 липня 2009 року постанову районного суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5, посилаючись на істотні порушення кримінально-процесуального закону, ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. При цьому вказує на порушення правил підслідності даної справи, на яке не звернули уваги судові інстанції. Не погоджується з висновком органу досудового слідства та суду про наявність між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 цивільно-правових відносин, а тому вважає безпідставним закриття кримінальної справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Зі змісту положень ст. 236-6 КПК України випливає, що при розгляді скарги на постанову слідчого про закриття кримінальної справи суд має перевірити дотримання вимог ст. ст. 213, 214 КПК України.

Як убачається із судових рішень, зазначені вимоги закону було дотримано, а судами перевірено, на підставі яких даних старший слідчий в ОВС СУ УМВС України в Чернігівській області дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_6 ознак складу злочину, передбаченого ч. 4

ст. 190 КК України

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_5, суд навів відповідні мотиви на доводи останнього. При цьому, суд визнав, що досудове слідство проведено всебічно і об`єктивно, а тому постанова слідчого є обґрунтованою.

Апеляційний суд, розглядаючи апеляцію адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 з аналогічних підстав, відмовив у задоволені апеляції на рішення суду з наведенням ґрунтованих мотивів прийняття такого рішення.

Доводи адвоката ОСОБА_4 про порушення правил зміни підслідності кримінальної справи щодо ОСОБА_6 є безпідставними, оскільки місце провадження досудового слідства було визначено заступником Генерального прокурора України ( т. 2 а. с. 169).

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, про які йдеться в касаційній скарзі, в тому числі щодо суперечностей у судових рішеннях, не встановлено.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду, з обов’язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

З огляду на наведене, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити в задоволенні касаційної скарги адвоката ОСОБА_4