Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 27 травня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Бородянського районного суду Київської області від 11 червня 2009 року, яким засуджено

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не маючого судимості,

за ч. 1 ст. 187 КК України на п’ять років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 153 КК України на три роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 152 КК України на дев’ять років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно йому призначено дев’ять років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 5.105 грн. 74 коп. на відшкодування матеріальної і 100.000 грн. – моральної шкоди,

Суд визнав ОСОБА_5 винуватим у тому, що він 29 вересня 2007 року у стані сп’яніння на вул. Леніна в с. Мигалки Бородянського району вчинив напад на ОСОБА_6, під час якого, застосовуючи до неї небезпечне для життя і здоров’я насильство та погрожуючи розправою, заволодів майном потерпілої на суму 1.613 грн., після чого затягнув ОСОБА_6 на територію недобудованого будинку, де, застосовуючи фізичне насильство та погрожуючи при цьому розправою, задовольнив з потерпілою статеву пристрасть неприродним способом і зґвалтував її.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 26 серпня 2009 року вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 просить скасувати вирок та ухвалу з направленням справи на новий судовий розгляд. Твердить, що досудове і судове слідство було проведено однобічно, неповно, з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, у тому числі тих норм, що регулюють право на захист, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що суд поклав в основу вироку неправдиві показання потерпілої та докази, отримані незаконним шляхом, а ті дані, які могли істотно вплинути на правильність його висновків, до уваги не взяв. Звертає увагу, що апеляційний суд не дав відповіді на доводи його апеляції.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка вважала, що касаційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню, і просила скасувати ухвалу щодо ОСОБА_5 з направленням справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку суду належить дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, потерпілої, підсудного, у висновку експерта та інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення. Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано.

Зазначених вимог закону суд не дотримався. Як убачається з вироку, ОСОБА_5 у суді категорично заперечував свою участь у вчиненні злочинів і твердив, що все відбувалося за згодою потерпілої, крім того, вона добровільно віддала йому свій телефон. Відхиляючи ці показання ОСОБА_5 як недостовірні та визнаючи його винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 153 і ч. 2 ст. 152 КК України, суд обмежився формальним зазначенням показань потерпілої, окремих свідків і коротких тез з висновків проведених експертиз, при цьому оцінки доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності не дав, свої висновки належним чином не мотивував.

Крім того, у порушення вимог п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи" № 5 від 30.05.2008 р. (v0005700-08) суд, викладаючи обставини вчинення ОСОБА_5 статевих злочинів щодо ОСОБА_6, допустив у вироку таку натуралізацію, яка принижує гідність потерпілої.

Апеляційний суд не звернув уваги на вказані порушення, допущені місцевим судом, не усунув їх і, крім того, допустив власне порушення закону.

Переглядаючи вирок Бородянського районного суду Київської області від 11 червня 2009 року за апеляціями прокурора, засудженого ОСОБА_5 та його захисників – адвокатів ОСОБА_7 і ОСОБА_8, кожна з яких містила доводи про істотні порушення судом вимог кримінально - процесуального законодавства і невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, всупереч вимогам ст. 377 КПК України належним чином не перевірив ці доводи, не проаналізував їх і не зазначив підстав, через які апеляції визнано необґрунтованими.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вирок і ухвалу відносно ОСОБА_5 постановлено з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, які відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України є підставою для скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд.

Під час нового судового розгляду справи суду належить перевірити всі матеріали справи, звернути увагу на допущені недоліки, усунути їх і постановити рішення, яке б точно відповідало вимогам закону.

та керуючись ст. ст. 394 – 398 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 задовольнити.

Вирок Бородянського районного суду Київської області від 11 червня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 26 серпня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу – направити на новий судовий розгляд.