Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 27 травня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Луганської області на вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 3 лютого 2009 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

такого, що не має судимості в силу ст. 89 КК України,

засуджено:

за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на 3 роки 6 місяців з конфіскацією всього майна;

за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_5 остаточно призначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

В апеляційному порядку вирок не оскаржено.

ОСОБА_5 визнано винним у тому, що 10 вересня та 14 жовтня 2008 року незаконно придбав, зберігав з метою збуту та збув особливо небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований ОСОБА_4. Крім того, ОСОБА_5 у невстановлений час придбав та зберігав без мети збуту особливо небезпечний засіб – опій ацетильований, вагою 0,195 г в сухому стані.

У касаційному поданні порушується питання про скасування вироку у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого і направлення справи на новий судовий розгляд. На думку прокурора, суд безпідставно застосував ст. 69 КК України та призначив покарання нижче від найнижчої межі ніж це передбачено законом.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставою для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону. неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 у скоєних злочинах та правильності кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України у касаційному поданні не оспорюються.

Проте, суд, призначаючи ОСОБА_5 покарання, недостатньо врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів та даних про особу засудженого.

Як убачається з матеріалів справи, суд не врахував, що ОСОБА_5 вчинив тяжкі та середньої тяжкості злочини. Крім того, судом не дано оцінки і тій обставині, що хоча ОСОБА_5 в силу ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості, але раніше скоював злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів.

Не наведено судом переконливих мотивів щодо обгрунтування свого рішення про застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_5.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, в ході якого слід розглянути справу відповідно до вимог чинного законодавства.

Якщо при новому розгляді справи винуватість ОСОБА_5 буде доведена у повному обсязі, то призначене йому покарання слід вважати м’яким.

Керуючись ст.ст. 395. 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Луганської області задовольнити.

Вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 3 лютого 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.