Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 27 травня 2010 року справу за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 – захисника ОСОБА_5 з доповненнями ОСОБА_6 на ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 жовтня 2009 року,

помічник прокурора Києво-Святошинського району Київської області 7 серпня 2009 року виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо оперуповноважених УДСБНЗ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ОСОБА_11 за відсутністю в їх діях складів злочинів, передбачених статтями 162, 185, 364, 365, 367 КК України.

Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 вересня 2009 вказану постанову помічника прокурора про відмову в порушені кримінальної справи від 7 серпня 2009 року скасовано та матеріали повернуто прокурору Києво-Святошинського району Київської області для проведення додаткової перевірки.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 15 жовтня 2009 року зазначену постанову місцевого суду скасовано та відмовлено у задоволенні скарги представника ОСОБА_6 – захисника ОСОБА_5 на постанову помічника прокурора Києво-Святошинського району Київської області від 7 серпня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11

У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 – захисник ОСОБА_5 та в доповненнях до неї ОСОБА_6 порушують питання про скасування ухвали апеляційного суду з направленням матеріалів справи до Генеральної прокуратури України для проведення перевірки та прийняття законного рішення. При цьому, наводячи свої обґрунтування, вважають, що рішення апеляційного суду винесено з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та суперечить вимогам статей 55, 62 Конституції України. Стверджують, що в заяві ОСОБА_6 та наданих нею документах, пояснень свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 міститься достатньо даних про наявність в діях працівників міліції ознак складів злочинів, передбачених статтями 162, 185, 364, 365, 366, 367 КК України. При цьому посилаються на те, що у ОСОБА_6 як приватного підприємця працівниками міліції ОСОБА_7 та ОСОБА_10 були незаконно проведені контрольна закупка товару та огляд кіоску, в результаті чого вони заволоділи її майном та сфальсифікували відповідні процесуальні документи, а працівниками міліції ОСОБА_9 та ОСОБА_14 у її відсутності та членів її сім'ї був проведений незаконний обшук житла, в результаті якого також викрадене майно та товар, який на даний час вже реалізований, а до матеріалів справи долучена лише незначна частина того товару, який фактично був вилучений.

Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтримали касаційну скаргу і доповнення до неї, думку прокурора, який вважав, що скарга підлягає частковому задоволенню, перевіривши матеріали за скаргою, а також матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, ОСОБА_6 19 лютого 2009 року звернулась до начальника відділу внутрішньої безпеки в Київській області СВБ ГУБОЗ МВС України із заявою, у якій ставила питання про порушення кримінальної справи щодо старших уповноважених УДСБЕЗ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, оперуповноваженого УДСБЕЗ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_10 за фактом вчинення ними незаконних дій, зокрема, порушення недоторканності житла, таємного викрадення майна, зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень та службової недбалості. При цьому посилалась на те, що 19 березня 2008 року у неї як приватного підприємця працівниками міліції ОСОБА_7 та ОСОБА_10 незаконно була проведена контрольна закупка товару, а також огляд кіоску № 337, розташованого у м. Києві на АДРЕСА_1, за результатами якого складені неправдиві документи та привласнений товар (кава). Крім того, у цей же день за її відсутності, працівниками міліції ОСОБА_9 та ОСОБА_8, які мали дозвіл суду на проведення обшуку у будинку, розташованому у АДРЕСА_2, фактично незаконно був проведений обшук у її будинку, розташованому у АДРЕСА_2, за результатами якого складені неправдиві документи та викрадене її особисте майно. На підтвердження викладених фактів, зокрема, незаконності проведення обшуку її житла та викрадення майна, ОСОБА_6 надала пояснення ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які працювали у її будинку і були безпосередніми очевидцями того, ким, коли та як проводився обшук її житла, а також, яке майно при цьому було вилучено.

За результатами чисельних перевірок цієї заяви, у тому числі й службових перевірок, помічником прокурора Києво-Святошинського району Київської області приймалися неодноразові рішення про відмову в порушенні кримінальної справи щодо вказаних працівників міліції, які скасовувались вищестоящим прокурором із посиланням на те, що постановлені рішення не відповідають вимогам ст. 99 КПК України та прийняті без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин, зокрема, без належної перевірки та встановлення того, хто конкретно брав участь у проведенні обшуку в господарстві ОСОБА_6 та на яких правових підставах, оскільки судовим рішенням надано дозвіл на проведення обшуку за іншою адресою; без дачі належної юридичної оцінки діям цих осіб; без належної перевірки доводів ОСОБА_6 щодо незаконного вилучення під час вказаного обшуку її особистого майна, яке ніякого відношення до вилучення контрафактної продукції немає тощо.

7 серпня 2009 року помічник прокурора Києво-Святошинського району виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та слідчого ОСОБА_11. за відсутністю в їх діях складів злочинів, передбачених статтями 162, 185, 364, 365, 367 КК України, яка була оскарження представником ОСОБА_6 – захисником ОСОБА_5 до суду.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 вересня 2009 року скарга захисника ОСОБА_15 задоволена та вищезазначена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи скасована, а матеріали справи направлені прокурору Києво-Святошинського району Київської області для проведення додаткової перевірки. Своє рішення місцевий суд обґрунтував тим, що прийняте помічником прокурора рішення про відмову в порушенні кримінальної справи є передчасним та базується виключно на показаннях тих осіб, щодо яких ставилось питання про порушення кримінальної справи. При цьому залишені поза увагою пояснення ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 щодо обставин проведення обшуку у домогосподарстві ОСОБА_6 та вилучення її майна, яке ніякого відношення до контрафактної продукції не мало. Крім того, суд вказав на те, що не було дано належної оцінки правомірності дій працівників міліції, які, маючи дозвіл суду на обшук житла за адресою, до якої ОСОБА_6 відношення не має, фактично провели обшук житла ОСОБА_6, яке знаходиться за іншою адресою, зважаючи на те, що у рішенні суду взагалі не зазначено прізвище особи, житло якої підлягає огляду. Також суд звернув увагу на те, що у своїй заяві про порушення кримінальної справи ОСОБА_6 не ставила питання про прийняття такого рішення щодо слідчого ОСОБА_11., а тому помічник прокурора, прийнявши рішення про відмову в порушенні кримінальної справи і щодо слідчого, вийшов за межі своїх повноважень.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 15 жовтня 2009 року скасовано постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 7 серпня 2009 року та відмовлено в задоволенні скарги представника ОСОБА_6 – захисника ОСОБА_5

Приймаючи таке рішення апеляційний суд послався на те, що відносно ОСОБА_6 була порушена кримінальна справа за фактом торгівлі нею як приватним підприємцем кавою з протизаконним використанням торгової марки, в рамках якої за дорученням слідчого, працівниками міліції були проведені певні слідчі дії з вилученням продукції, яка, за версією слідства була фальсифікатом; що на даний час досудове слідство стосовно ОСОБА_6 триває, її дії належної правової оцінки не отримали, а тому висновок будь-якого органу або суду про дії оперативних працівників і слідчого, є передчасним та підлягає оцінці та відповідному реагуванню при розгляді кримінальної справи по суті; що оскільки помічником прокурора приймалось рішення в цілому по заяві ОСОБА_6, то, відмовивши у порушенні справи і щодо слідчого, він не вийшов за межі своїх повноважень. З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість рішення помічника прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи.

За змістом ч. 3 ст. 377 КПК України, при скасуванні постанови суду першої інстанції в ухвалі апеляційного суду повинно бути зазначено, які статті закону ним порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість постанови.

Ці вимоги закону апеляційним судом не дотримані.

Так, як убачається з мотивувальної частини ухвали апеляційного суду, у ній відсутній аналіз висновків суду першої інстанції та не зазначено підстав, із яких ці висновки визнані необґрунтованими, зокрема, щодо того, що при вирішенні питання про відмову у порушенні кримінальної справи не були належним чином перевірені та взяті до уваги пояснення ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 щодо обставин проведення обшуку у будинку ОСОБА_6 та майна, яке було вилучено при цьому; не була дана належна оцінка діям працівників міліції, які, маючи дозвіл суду на проведення обшуку у будинку, розташованому у с. Петропавловська Борщагівка на АДРЕСА_2, фактично, за відсутністю господарів, провели обшук у будинку ОСОБА_6, розташованому у с. Софіївська Борщагівка на АДРЕСА_2, з урахуванням того, що в рішенні Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 березня 2008 року про дачу дозволу на обшук будинку та господарських будівель відсутнє прізвище особи, у якій повинен проводитись обшук та міститься посилання на те, що ця слідча дія дозволяється в рамках розслідування кримінальної справи № 63-2548, порушеної 18 березня 2008 року прокурором Києво-Святошинського району за фактом вчинення невстановленими особами злочину, передбаченого ч. 1 ст. 225 КК України.

Крім цього, сумнівним є і висновок апеляційного суду про те, що, оскільки стосовно ОСОБА_6 в даний час розслідується кримінальна справа, то оцінка правомірності дій оперативних працівників, які проводили певні слідчі дії у рамках розслідування цієї кримінальної справи, може бути дана тільки при розгляді цієї справи по суті.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що прийняте апеляційним судом рішення підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд, за результатами якого має бути прийнято законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу представника ОСОБА_6 – захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 жовтня 2009 року стосовно скарги на постанову помічника прокурора Києво-Святошинського району від 7 серпня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи с к а с у в а т и, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же суд в іншому складі суду.