Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 25 травня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 17 серпня 2009 року щодо ОСОБА_2,

вироком суду

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

м. Запоріжжя, жителя смт Кушугум Оріхівського

району Запорізької області, раніше судимого

14 грудня 2004 року Шевченківським

районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 307 КК

України до позбавлення волі на строк 5 років,

звільненого 14 червня 2007 року від

відбування покарання умовно-

достроково на 1 рік 6 місяців 25 днів,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією ? частини майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ст. 71 КК України до покарання за цим вироком приєднано частину невідбутого покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2004 року та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.

Вирішено питання про речові докази.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 9 квітня 2008 року приблизно о 15 год. 20 хв., перебуваючи біля будинку № 11 по вул. Омельченко у м. Запоріжжі, незаконно збув ОСОБА_3 за 50 грн особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс (марихуану висушену), вагою 0,320 г.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 17 серпня 2009 року вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2009 року щодо ОСОБА_2 змінено: ОСОБА_2 визначено покарання за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_2 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць. У решті вирок залишено без змін.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 стверджує про однобічність і неповноту досудового слідства та судового розгляду справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам, неналежне дослідження та оцінку судом доказів по справі, внаслідок чого ОСОБА_2, на його думку, засуджено незаконно. Зазначає про формальність розгляду його апеляції апеляційним судом. З огляду на це, вважає винуватість ОСОБА_2 недоведеною та просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу провадженням закрити за відсутністю події та складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у його діях.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, висновки судів про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, відповідають фактичним обставинам справи, що визнані судом доведеними, ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених судами доказів, та є правильними.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, доведена сукупністю доказів, наведених у вироку, зокрема, показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які брали участь у проведенні оперативної закупки особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу; показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, які були понятими при огляді ОСОБА_2, в якого були виявлені та вилучені грошові знаки, номери купюр яких збіглися з номерами купюр, які надавалися ОСОБА_3, а у ОСОБА_3 був вилучений пакетик, в якому знаходилася суха подрібнена речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору, отриманий від ОСОБА_2; показаннями свідка ОСОБА_3, який брав участь в оперативній закупці канабісу; актом видачі коштів для проведення оперативної закупки (а.с. 5); протоколами огляду (а.с. 7-9), висновком судово-хімічної експертизи (а.с. 33-35), речовими доказами (а.с. 37, 39); протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 (а.с. 168-173), а також іншими наведеними у вироку доказами.

Суд всебічно та повно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку і правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 307 КК України.

Суди першої та апеляційної інстанцій ретельно перевірили доводи захисника ОСОБА_1, аналогічні тим, що висловлені в касаційній скарзі, і з наведенням відповідних обґрунтувань дійшли правильного висновку про недостовірність і спростування наявними у справі доказами їх тверджень про непричетність ОСОБА_2 до вчинення злочинів.

Із огляду на викладене доводи захисника ОСОБА_1 про необґрунтованість засудження ОСОБА_2, однобічність досудового слідства і судового розгляду справи є безпідставними.

Підстав для скасування судових рішень та закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за відсутністю в його діях події та складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, не знайдено.

Також при перевірці справи не виявлено істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для зміни чи скасування судових рішень по справі.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні ОСОБА_2 покарання за вчинений злочин суд урахував його тяжкість, дані про особу засудженого, який вчинив злочин у період іспитового строку.

Призначене ОСОБА_2 покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.

З огляду на викладене відсутні підстави для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити захиснику ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 у задоволенні касаційної скарги.