Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Київ 25 травня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на судові рішення відносно ОСОБА_2.

Вироком Кіровського районного суду м.Донецька від 30 квітня 2009 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянка України, не судима,

працююча головним бухгалтером у ТОВ АТ "Ельдорадо",

засуджена:

- за ч.5 ст. 191 КК України із застосування ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчою та фінансово-господарською діяльністю, в організаціях та установах усіх форм власності строком на 1 рік 6 місяців, та з конфіскацією всього майна;

- за ч.2 ст. 200 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки;

- за ч.1 ст.366 до обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчою та фінансово-господарською діяльністю, в організаціях та установах усіх форм власності строком на 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом часткового складання основного і додаткового покарань, визначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчою та фінансово-господарською діяльністю, в організаціях та установах усіх форм власності строком на 2 роки, і з конфіскацією всього майна.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Грільяж" 128 891 грн. 20 коп., а також судові витрати в сумі 2512 грн..

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 7 серпня 2009 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_2 визнана винуватою в тому, що вона, будучи службовою і матеріально відповідальною особою – бухгалтером і головним бухгалтером ТОВ "Грільяж", у період з 23 січня по 16 листопада 2007 року у м.Донецьку, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом складання і видачі завідомо неправдивих документів та підробки банківських документів на переказ, привласнила і розтратила майно ТОВ "Грільяж", яке було їй ввірене і перебувало в її віданні, в особливо великих розмірах – на суму 132 998 грн. 20 коп., повторно, за обставин, викладених у вироку.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить судові рішення змінити, закрити справу відносно ОСОБА_2 в частині обвинувачення за ч.5 ст. 191 КК України і призначити їй покарання, не пов’язане з позбавленням волі, посилаючись на те, що висновки суду про винуватість ОСОБА_2 за ч.5 ст. 191 КК України не відповідають дійсності у зв’язку з однобічністю і неповнотою досудового й судового слідства, що судом недостатньо враховані пом’якшуючі обставини, неправомірно призначено конфіскацію майна, а всупереч вимогам ст. 346 КПК України не вирішено питання щодо піклування про неповнолітню дитину засудженої.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їй злочинів ґрунтується на сукупності зібраних у справі доказів, яким суд дав належну оцінку, детально мотивувавши своє рішення у вироку. Доводи захисту про однобічність і неповноту слідства і суду та про непричетність ОСОБА_2 до скоєння злочинів, за які її засуджено, аналогічні доводам апеляції, що були ретельно перевірені судом апеляційної інстанції та правомірно відхилені з наведенням відповідних підстав в ухвалі колегії суддів апеляційного суду.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 398 КПК України, на підставах однобічності й неповноти слідства чи невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи у касаційному порядку може бути скасовано лише вирок апеляційного суду, постановлений ним як судом першої інстанції.

Покарання засудженій ОСОБА_2 призначене відповідно до вимог ст. 65 КК України та з урахуванням доводів, наведених у касаційній скарзі. Твердження захисника про неправомірність додаткового покарання у виді конфіскації майна не ґрунтується на законі, так як це покарання передбачене у санкції ч.5 ст. 191 КК України як обов’язкове. Дотримання майнових інтересів третіх осіб при виконанні судового рішення не стосується касаційного провадження у кримінальній справі.

Що стосується посилань захисника на порушення місцевим судом вимог ст. 346 КПК України, то у справі відсутні підстави вважати, що неповнолітня дитина засудженої ОСОБА_2 залишилася без нагляду.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, -

касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Кіровського районного суду м.Донецька від 30 квітня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 7 серпня 2009 року щодо ОСОБА_2 – без зміни.