Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Київ 25 травня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи, на вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 серпня 2008 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, не працюючий,

судимий 4 жовтня 2007 року за ст. 186 ч.1 КК України

до штрафу в сумі 850 грн. та

22 листопада 2007 року за ст. 190 ч.2 КК України

на 3 роки обмеження волі з іспитовим строком на 2 роки,

засуджений за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового складання невідбутої частини покарання за попереднім вироком у вигляді 6 місяців позбавлення волі, остаточно визначено покарання за сукупністю вироків у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

За ч.1 ст. 296 КК України ОСОБА_1 виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.

На підставі ч.3 ст. 72 КК України вирок від 4 жовтня 2007 року постановлено виконувати самостійно.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 220 грн. відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. – моральної шкоди.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він, будучи раніше судимим за корисливі злочини, 23 квітня 2008 року о 18 годині 30 хвилин у під’їзді будинку №42 по вул.Оборони в м.Артемівськ Донецької області, повторно відкрито викрав чуже майно, завдавши потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 920 грн..

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону і направити справу на новий судовий розгляд. При цьому прокурор посилається на те, що потерпіла не підтримала змінене в суді обвинувачення, тому суд повинен був розглядати справу за попереднім обвинуваченням, а не виправдовувати ОСОБА_1 за ст. 296 ч.1 КК України, а також на те, що суд не дав оцінки пошкодженню ОСОБА_1 одягу потерпілої та заподіянню їй легких тілесних ушкоджень і необґрунтовано виправдав його за ч.1 ст. 296 КК України.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка частково підтримала касаційне подання і вважала, що вирок підлягає скасуванню у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання прокурора, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню.

Під час судового слідства державним обвинувачем було змінено обвинувачення ОСОБА_1 зі ст. 15 ч.2, 152 ч.1 КК України на ст. 296 ч.1 КК України. Після оголошення державним обвинувачем постанови про зміну обвинувачення в суді від 28 серпня 2008 року, на запитання суду потерпіла ОСОБА_2 відповіла, що не згодна зі зміненим обвинуваченням, і наполягала на попередньому обвинуваченні ОСОБА_1, проте суд став досліджувати обставини справи по зміненому обвинуваченню, у результаті чого визнав ОСОБА_1 винуватим за ст. 186 ч.2 КК України та виправдав за ст. 296 ч.1 КК України за відсутністю в діях складу злочину.

Згідно зі ст. 275 КПК України, розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення. У разі необхідності доповнити чи змінити пред'явлене обвинувачення або порушити кримінальну справу по новому обвинуваченню чи щодо нових осіб суд додержується правил, установлених у статтях 276, 277, 278 цього Кодексу.

Виходячи з положень ст. 277 КПК України, яка регламентує правила зміни обвинувачення в суді, якщо потерпілий та його представник відмовились підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі, а також у всіх інших випадках, суд роз'яснює підсудному, що той буде захищатись у судовому засіданні від нового обвинувачення. Тобто у разі зміни прокурором обвинувачення в суді справа розглядається за новим обвинуваченням у тому випадку, якщо потерпілий та його представник відмовились підтримувати обвинувачення у раніше пред’явленому обсязі. Отже, думка потерпілого є пріоритетною для суду, оскільки при незгоді з прокурором потерпілий бере функцію обвинувачення на себе.

Усупереч зазначеним нормам закону, місцевий суд розглянув справу за зміненим обвинуваченням, яке не було підтримане потерпілою, а отже підсудний захищався в суді від незаконного обвинувачення, а потерпіла була позбавлена свого права, передбаченого у ст. 277 КПК України.

За таких обставин вирок суду підлягає скасуванню у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а справа – направленню на новий судовий розгляд, при якому суду належить дотриматися всіх вимог чинного процесуального закону, постановити законне й обґрунтоване рішення та врахувати решту доводів, викладених у поданні прокурора.

Прохання до суду касаційної інстанції про скасування вироку також у зв’язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону задоволенню не підлягає, оскільки твердження прокурора про неправомірне виправдання ОСОБА_1 за незаконним обвинуваченням не ґрунтується на нормах закону.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, -

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи, задовольнити.

Вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 серпня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.