Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 25 травня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи, та касаційними скаргами засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_8, захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5, на вирок Нижньогірського районного суду АР Крим від 4 березня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 21 травня 2009 року.

Вироком Нижньогірського районного суду АР Крим від 4 березня 2009 року

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого,

засуджено:

за ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі на 1 рік 6 місяців;

за ч. 3 ст. 364 КК України до позбавлення волі на 5 років з позбавленням права займати посади, пов’язані з роботою правоохоронних органів, з конфіскацією майна;

за ч. ч. 2, 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 369 КК України до обмеження волі на 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_7 остаточно призначено 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з роботою правоохоронних органів на 3 роки, з конфіскацією майна.

На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_7 позбавлено спеціального звання – капітан міліції.

ОСОБА_8,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

раніше не судимого,

засуджено:

засуджено:

за ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі на 1 рік 6 місяців;

за ч. 3 ст. 364 КК України до позбавлення волі на 5 років з позбавленням права займати посади, пов’язані з роботою правоохоронних органів, з конфіскацією майна;

за ч. ч. 2, 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 369 КК України до обмеження волі на 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_8 остаточно призначено 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з роботою правоохоронних органів на 3 роки, з конфіскацією майна.

На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_8 позбавлено спеціального звання – лейтенант міліції.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 21 травня 2009 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнано винними у вчиненні злочину за таких обставин.

ОСОБА_8, працюючи слідчим слідчого відділу Джанкойського МРО ГУ МВС України в АР Крим, будучи посадовою особою, зловживаючи службовим становищем, з метою заволодіння чужим майном, за попередньою змовою з ОСОБА_7, який також працював слідчим слідчого відділу Джанкойського МРО ГУ МВС України в АР Крим та був посадовою особою, діючи разом, в період з 14 березня по 20 березня 2007 року схиляли ОСОБА_12 для давання хабара посадовим особам суду, але при цьому мали намір присвоїти гроші ОСОБА_12, неодноразово вимагали у нього по телефону, при особистих зустрічах, а також створили умови, при яких останній повинен був передати їм 1500 доларів США для вирішення в Джанкойському міськрайонному суді АР Крим питання про пом'якшення покарання за злочини, за скоєння яких ОСОБА_12 було пред'явлено обвинувачення слідчим Штиком. 20.03.2007 року ОСОБА_12 в барі "Оскар" в м. Джанкої по вул. Проїзжій, 27 передав ОСОБА_8 в присутності ОСОБА_7 1500 доларів США для передачі посадовим особам суду в якості хабара, проте ОСОБА_8 та ОСОБА_7 були затримані працівниками СБУ. В куртці ОСОБА_8 було виявлено та вилучено 1500 доларів США.

У касаційному поданні порушується питання про скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Прокурор зазначає, що апеляційний суд при розгляді апеляцій засуджених та захисників порушив вимоги ст. 377 КПК України та не дав відповіді на доводи апеляцій. Крім того, апеляційний суд не звернув уваги на те, що суд перщої інстаніцї при призначенні покарання за ч. 3 ст. 364 КК України не вказав термін, на який позбавлено права займати посади ОСОБА_8 та ОСОБА_7, а призначаючи покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, суд вказав строк – 3 роки. Також не вирішено питання ні в ухвалі апеляційного суду, ні в обвинувальному висновку та вироку суду щодо еквіваленту в національній валюті України 1500 доларів США. хоча це питання піднімалося в апеляціях засуджених та захисників.

В касаційних скаргах засуджені ОСОБА_8, ОСОБА_7, їх захисники ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 порушують питання про скасування судових рішень в частині засудження ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за за ч. 3 ст. 364, ч. ч. 2, 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 369 КК України та закриття справи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України. Вважають, що засуджені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не схиляли ОСОБА_12 до давання хабара та не зловживали своїм службовим становищем. Крім того, просять пом’якшити покарання.

Заслухавши доповідача, захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтримали подання прокурора та свої скарги, прокурора, який підтримав касаційне подання, та частково підтримав касаційні скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню, а касаційніскарги частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставою для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови суду є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Згідно з вимогами ст. 377 КПК України при залишенні апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необгрунтованою.

Проте, апеляційний суд при розгляді справи за апеляціями засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_8, захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_5 не дотримався цих вимог, а саме, не мотивув своє рішення про залишення без задоволення вищезазначених апеляцій.

Крім того, апеляційний суд не звернув уваги на те, що суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_13 та ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 364 КК України не зазначив на який саме строк вони позбавленні права займати посади, пов’язані з роботою правоохоронних органів. Разом з тим суд першої інстанції зазначив, що на підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_13 та ОСОБА_10 визначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з роботою правоохоронних органів на 3 роки, з конфіскацією майна кожному.

Також ні у пред’явленому обвинуваченні ОСОБА_13 та ОСОБА_10, ні в обвинувальному висновку, ні у вироку суду першої інстанції, ні у ухвалі апеляційного суду не вирішено питання про еквівалент у національній валюті України, отриманій 20.03.2007 року від потерпілого ОСОБА_12 та ОСОБА_10 сумі в розмірі 1500 доларів США, хоча це питання піднімалося в апеляціях засуджених та їх захисників,

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду не може бути визнана законною та обгрунтованою, а тому її слід скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

При новому розгляді кримінальної справи в апеляційному порядку суд повинен ретельно перевірити зібрані у справі докази, дати висновкам суду першої інстанції належну оцінку, і, врахувавши доводи касаційного подання, прийняти законне рішення.

Крім того, мають бути розглянуті й доводи, викладені в касаційних скаргах засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_8 та захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити, касаційні скарги засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_8 та захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 21 травня 2009 року щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.