Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 25 травня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову попереднього розгляду апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2010 року,

цією постановою кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за пунктом 12 ч. 2 ст. 115 КК України зі стадії попереднього розгляду було повернуто прокурору Дніпропетровської області на додаткове розслідування. Підставами цього рішення стало те, що органи досудового слідства порушили ст. 218 КПК України і не пред’явили обвинуваченим усі матеріали справи та позбавили їх можливості ознайомитися з ними в повному обсязі. Не було розв’язано клопотання про допуск до участі у справі захисника ОСОБА_8 Під час вирішення питання про речові докази всупереч ст. 79 КПК України інформація про здані на зберігання докази не відображена відповідно до даних протоколу їх огляду.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про те, щоб скасувати постанову судді через невідповідність висновків матеріалам справи. Вважає, що питання про допуск захисника до участі у справі органи досудового слідства вирішили з додержанням вимог ст.ст. 44, 45, 47 КПК України, а питання про речові докази, а також забезпечення можливості ознайомлення з матеріалами справи, можуть бути усунуті під час судового розгляду справи.

Заслухавши доповідача, прокурора Матюшеву О.В., яка частково підтримала касаційне подання і просила виключити з переліку обставин, які належить дослідити під час додаткового розслідування, питання, пов’язані із речовими доказами та порушенням права на захист, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 218 КПК України слідчий зобов’язаний пред’явити обвинуваченому та захисникові, якого він собі обрав, усі матеріали справи і, не обмежуючи в часі, надати можливість ознайомитися з ними.

Як убачається зі справи, під час оголошення про закінчення досудового слідства обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їх захисники повідомили, що для ознайомлення з матеріалами справи (7 томів, шість з яких із аркушами не менше 243 в кожному томі, та відеоматеріалали) потрібно достатньо часу, зокрема, ОСОБА_7 заявив, що йому потрібно не менше 4-5 днів.

Між тим, органи досудового слідства такої можливості їм не забезпечили. Слідчий за один день протягом не більше 4-х годин надав можливість трьом обвинуваченим та їх захисникам ознайомитися з матеріалами справи й, незважаючи на об’єктивну неспроможність опрацювати їх, а також застереження про обмеження в часі, завершив ознайомлення з матеріалами справи й направив справу прокурору для затвердження обвинувального висновку.

Відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 370 КПК України порушення вимоги про обов’язковість пред’явлення матеріалів розслідування для ознайомлення є істотним порушенням кримінально-процесуального закону, за якого справа не може бути призначена до судового розгляду. У зв’язку з цим рішення судді про повернення справи на додаткове розслідування із наведених підстав є правильним і обґрунтованим.

Посилання прокурора в поданні на те, що після призначення справи до розгляду підсудні та їх адвокати можуть ознайомитися з матеріалами справи у порядку, встановленому ст. 255 КПК України, за даних обставин справи є недоречними, оскільки реалізація цього права можлива лише після обов’язкового ознайомлення обвинуваченого з усіма матеріалами розслідування відповідно до ст. 218 КПК України.

Водночас колегія суддів вважає слушними інші доводи касаційного подання.

Зі справи видно, що відмову в допуску до участі у справі адвоката ОСОБА_8 органи досудового слідства обґрунтували відсутністю документів, що стверджували б його повноваження на захист інтересів ОСОБА_7 Разом з тим зі згоди останнього відразу вирішили питання про участь у справі іншого захисника – адвоката ОСОБА_9, який захищав інтереси ОСОБА_7 до завершення досудового слідства.

Такі обставини не дають підстав вважати, що під час досудового слідства було порушено право на захист обвинуваченого, за наявності якого справу не можна призначити до судового розгляду.

Необґрунтованими належить визнати й покликання судді на суперечності між даними огляду речових доказів і здачі їх на зберігання, оскільки ці обставини можливо з’ясувати в процесі судового розгляду справи без проведення додаткового розслідування.

З урахуванням наведеного зазначені обставини підлягають виключенню з постанови суду.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Постанову попереднього розгляду апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2010 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 змінити: виключити з неї посилання на порушення права на захист обвинуваченого ОСОБА_7 та необхідність перевірки достовірності речових доказів як на такі, що потребують усунення під час проведення додаткового розслідування справи.

У решті постанову залишити без зміни.