Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

захисника ОСОБА_5,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 25 травня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м. Києва від 04 лютого 2009 року,

вироком Солом’янського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2009 року було засуджено:

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

такого, що відповідно до ст. 89 КК

України судимості не має,

- за ч. 2 ст. 307 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

судиму 25 квітня 2006 року за ч. 2

ст. 307 КК України на 3 роки позбавлення

волі, звільнену 06 жовтня 2007 року

умовно-достроково на 10 місяців 8 днів,

- за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Вироком апеляційного суду м. Києва від 04 лютого 2010 року вказаний вирок щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за апеляцією прокурора скасовано в частині кваліфікуючих ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, і постановлено свій вирок, яким кваліфіковано дії:

– ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб;

– ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Постановлено вважати засудженими:

– ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 307 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

– ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю, а на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

Постановлено виключити з вироку Солом’янського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2009 року кваліфікуючу ознаку вчиненого ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, – перевезення наркотичних засобів.

Зазначена кримінальна справа призначена до касаційного розгляду за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на 25 травня 2010 року.

09 березня 2010 року до Верховного Суду України надійшла касаційна скарга захисника засудженої ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_5, щодо якої вимоги ст. ст. 351, 353 КПК України не виконані.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, про необхідність зняття справи з касаційного розгляду і направлення її до суду для виконання вимог ст.ст. 351, 353 КПК України, пояснення захисника ОСОБА_5, який не заперечував проти зняття справи з розгляду, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що справу слід зняти з касаційного розгляду з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 386, 387 КПК України касаційні скарги і подання на вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції, подаються через суд, який постановив вирок чи виніс ухвалу або постанову протягом одного місяця з моменту проголошення вироку, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Повідомлення про надходження касаційних скарг і подання на зазначені судові рішення, здійснюється судом, який постановив оскаржуване рішення, з додержанням вимог ст. 351 КПК України.

Проте, як убачається з матеріалів справи, захисник засудженої ОСОБА_7 – адвокат ОСОБА_5 касаційну скаргу на оскаржуваний вирок подав безпосередньо до Верховного Суду України, а тому його скарга повинна бути надіслана до суду, який постановив це рішення для виконання вимог, передбачених статтями 350- 353 КПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 388, 392 КПК України колегія суддів,

кримінальну справу щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7, засуджених за ч. 2 ст. 307 КК України зняти з касаційного розгляду і направити її до апеляційного суду м. Києва для виконання вимог, передбачених ст. ст. 350 – 353 КПК України (1001-05) .