5-1714км10 Про ДТП, в якому водію одного із автомобілів було заподіяно тілесних ушкоджень середньої тяжкості - 20.05.2010 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 20 травня 2010 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 на вирок Селидівського міського суду Донецької області від 28 травня 2009 року щодо ОСОБА_1,

зазначеним вироком

1983 року народження, громадянин Російської

Федерації, не судимий,

засуджений за ч.1 ст. 286 КК України до штрафу в розмірі 1700 грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами.

В апеляційному порядку даний вирок не переглядався.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 23 червня 2007 року, керуючи автомобілем ВАЗ 2105, д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись з боку с. Максиміліанівка Донецької області в напрямку м. Горняк, наближаючись до повороту, не врахував дорожньої обстановки, порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України (1094-93-п) , не обрав безпечну швидкість на мокрому дорожньому покритті, в результаті чого автомобіль втратив курсову стійкість і виїхав на зустрічну полосу руху, де зіткнувся з автомобілем Lexus RX-330 під керуванням ОСОБА_3 В результаті ДТП пасажир автомобіля Lexus ОСОБА_4 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі та доповненні до неї засуджений ОСОБА_1 вказує на фальсифікацію матеріалів справи, недоведеність його винності у даному злочині, а також на те, що розгляд справи відбувся без його участі. У зв’язку з викладеним просить скасувати судове рішення.

Касаційна скарга захисника ОСОБА_2 містить аналогічні твердження щодо фальсифікації матеріалів справи та недоведеності винності засудженого, а також посилання на порушення судом прав останнього у зв’язку з розглядом справи судом за його відсутності. Просить скасувати вирок суду, а справу направити на нове розслідування.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, винність засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у справі доказами, яким суд дав належну оцінку.

Так, потерпіла ОСОБА_4 в суді показала, що їхала у якості пасажира в автомобілі Lexus. Бачила, як автомобіль ВАЗ під керуванням засудженого, що рухався назустріч, виїхав на зустрічну полосу руху, його почало крутити по дорозі, оскільки асфальт був мокрий. Вони зупинилися, але автомобіль ВАЗ вдарився об їх автомобіль, в результаті чого потерпіла отримала травму.

Свідок ОСОБА_3 підтвердив показання потерпілої щодо обставин ДТП та пояснив, що свій автомобіль після події йому довелося продати, оскільки йому для роботи потрібен був автомобіль.

Свідок ОСОБА_5, який рухався на своєму автомобілі позаду автомобіля під керуванням ОСОБА_1, показав, що ВАЗ почало "заносити" на мокрій дорозі, після чого останній зіткнувся з автомобілем Lexus, положення машин після ДТП було таке ж, як на фото, що міститься в матеріалах справи.

Аналогічні показання дали у судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_8, який був понятим під час огляду місця ДТП, пояснив, що дані, які записані до протоколу огляду, відповідають фактичним обставинам.

Експерт ОСОБА_9, допитаний у судовому засіданні, показав, що для надання висновків у нього було достатньо даних, а тому він підтримує зроблений ним висновок.

Крім того, винність ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу огляду місця ДТП зі схемою та фототаблицею до нього, актом інженерно-комісійного дослідження дорожніх умов на місці вчинення ДТП, висновками судової автотехнічної експертизи, згідно якої дії водія автомобіля ВАЗ не відповідають вимогам Правил дорожнього руху України і знаходять в причинному зв’язку з настанням даної події, висновками судово-трасологічної та судово-медичної експертиз.

Всі наведені докази в повній мірі узгоджуються між собою, а тому суд обґрунтовано поклав їх в основу вироку.

Кваліфікація дії ОСОБА_1 за ч.1 ст. 286 КК України відповідає встановленим судом фактичним обставинам справи.

Доводи, викладені у касаційних скаргах, щодо порушення судом процесуальних прав засудженого також є безпідставними.

Як встановлено матеріалами справи, копію обвинувального висновку було вчасно направлено ОСОБА_1 рекомендованим листом на його адресу в м. Тулі, однак, згідно поштової довідки, даний лист було повернуто "за незатребуванням".

Що ж стосується розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 в залі судового засідання, то, відповідно до вимог ч.2 ст. 262 КПК України, розгляд справи при відсутності підсудного допускається у випадках, коли останній перебуває за межами України і ухиляється від явки до суду або коли справу про злочин, за який не може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, підсудний просить розглянути у його відсутності.

Згідно матеріалів справи, підсудний ОСОБА_1 був належно повідомлений про дату слухання справи в суді, однак ним з м. Анадир Російської Федерації було надіслано телеграму, в якій він повідомляв, що перебуває на лікуванні, не визнає себе винним у вчиненні даного злочину та просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_3

В той же час, захисник ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні, спираючись на ст. 262 КПК України, клопотав про розгляд справи за відсутності підсудного, оскільки останній перебуває за межами України і злочин, у якому його обвинувачують, не передбачає міру покарання у виді позбавлення волі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 винесено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону.

Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину та даних про його особу.

Таким чином, істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для зміни чи скасування судового рішення, не встановлено.