Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого - Драги В.П.

суддів – Пошви Б.М., Шаповалової О.А.

розглянула у судовому засіданні 20 травня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1

Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 липня 2009 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого з особливо важливих справ прокуратури Автономної Республіки Крим від 10 березня 2009 року, якою в порушенні кримінальної справи щодо співробітників УКР ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ст. 365 КК України, за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, на підставі ст. 6 п.2 КПК України відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 вересня 2009 року дану постанову суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи до прокуратури Автономної Республіки Крим для проведення додаткової перевірки.

Заслухавши доповідача, розглянувши наявні матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 94 КПК України кримінальна справа може бути порушена тільки у випадках, коли є достатні дані, які вказують на ознаки злочину, а відповідно до ст. 99 КПК України при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи.

Як свідчать дані постанови слідчого з особливо важливих справ прокуратури Автономної Республіки Крим від 10 березня 2009 року, слідчим з особливо важливих справ цієї прокуратури Романовим В.В. було доручено співробітникам УКР ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим, згідно постанови від 20 грудня 2007 року, здійснити примусовий привід свідка ОСОБА_5 на 21 грудня 2007 року на 9 год. Під час затримання ОСОБА_5 21 грудня 2007 року в районі автовокзалу м. Ялти співробітниками карного розшуку були застосовані прийоми рукопашного бою при вчиненні ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 опору.

У процесі проведеної за даним фактом перевірки встановлено, що в діях співробітників УКР ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не вбачається перевищення службових повноважень і підстави до порушення кримінальної справи відсутні.

Тому слідчий з особливо важливих справ прокуратури Автономної Республіки Крим своєю постановою від 10 березня 2009 року на підставі п.2 ст. 6 КПК України відмовив у порушенні кримінальної справи за зазначеним фактом.

Така постанова є обгрунтованою і належним чином мотивованою.

У свою чергу, суд першої інстанції своєю постановою від 23 липня 2009 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування зазначеної постанови, а апеляційний суд ухвалою від 15 вересня 2009 року залишив апеляцію ОСОБА_1 без задоволення, а вказану постанову суду першої інстанції – без зміни.

Викладені у вказаних судових рішеннях висновки є правильними, відповідають зібраним матеріалам та вимогам кримінально-процесуального закону.

Отже, підстави для скасування судових рішень, як про це порушене питання в касаційній скарзі, відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів -

У задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити.