Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 20 травня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_2 та захисників ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4

Вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 12 травня 2009 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Калуги РФ, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, за ч. 1 ст. 135 КК України на 2 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_5 4 052 грн. матеріальної та 40 000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області від 8 вересня 2009 року вирок змінено. Виправдано ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 135 КК України за відсутністю в його діях складу злочину. Виключено з вироку посилання на обтяжуючу вину ОСОБА_2 обставину - спричинення злочином тяжких наслідків.

ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 2 січня 2008 року, керуючи вантажним фургоном "Мерседес-Бенц 612-Д", рухаючись по вул. Мічуріна у м. Сарни, на порушення вимог п.п. 2.3, 2.10, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , не вжив заходів для своєчасного зменшення швидкості, не дотримався безпечного інтервалу та виїхав на узбіччя шляху з правої сторони, де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6, яка рухалась у попутному напрямку. Внаслідок ДТП ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла у лікарні ІНФОРМАЦІЯ_2.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просить змінити ухвалу апеляційного суду та пом’якшити призначене йому покарання, застосувавши ст. 69 КК України. Зазначає, що судом не враховані дані про його особу, які містяться у матеріалах справи, зокрема, позитивні характеристики, наявність на утриманні малолітньої дитини, а також те, що він є ліквідатором аварії на Чорнобильської АЕС.

У касаційних скаргах захисники ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 посилаються на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вважають, що винність ОСОБА_2 матеріалами справи не доведена. Указують, що судом не в повній мірі враховані дані про його особу, що привело до призначення занадто суворого покарання. Просять скасувати судові рішення й направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення захисника ОСОБА_1, який підтримав свою касаційну скаргу, думку прокурора про залишення касаційних скарг без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла наступного.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні порушення Правил дорожнього руху, що призвело до загибелі людини, ґрунтується на сукупності зібраних у справі доказів та є правильним.

Так, засуджений ОСОБА_2 в своїх показаннях не заперечував факту проїзду між 17 та 18 годиною по вул. Мічуріна в напрямку вул. Московської у м. Сарни, зазначаючи при цьому, що не бачив та не відчував, що автомобіль контактував з якимось предметом чи людиною, пошкодження автомобіля виявив вранці, використання його іншими особами виключає.

Під час відтворення обстановки й обставин події за участю ОСОБА_2 встановлено, що пішохода, який рухається по правому краю проїзної частини у попутному напрямку, можливо об’єктивно виявити до зустрічного роз’їзду, тобто до моменту засліплення.

Згідно даних висновків транспортно-трасологічної, автотехнічної експертиз, місце наїзду на потерпілу знаходиться поза межами проїзної частини дороги.

Зазначені докази узгоджуються між собою та іншими доказами у справі. Зокрема, вони підтверджуються показаннями потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_7, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інших, даними протоколів огляду місця події, відтворення обстановки й обставин події, висновків експертизи лакофарбових матеріалів і покриттів, трасологічної, судово-медичної експертиз та іншими матеріалами справи.

Будь-яких даних, які б ставили під сумнів достовірність наведених у вироку доказів, не встановлено.

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України кваліфіковано правильно.

Даних, які б свідчили, що у справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не встановлено.

Як видно з вироку, при призначенні ОСОБА_2 покарання суд врахував ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, обставини справи, дані про особу засудженого, зокрема, позитивну характеристику за місцем проживання, відсутність пом’якшуючих обставин. Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнав скоєння злочину, який завдав тяжкі наслідки.

Апеляційний суд виключив з вироку визнання обставиною, обтяжуючою покарання, завдання злочином тяжких наслідків, та зменшив обсяг обвинувачення, виправдавши ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 135 КК України за відсутністю в його діях складу злочину, однак погодився із розміром покарання, призначеного судом першої інстанції.

Проте, у матеріалах справи містяться дані про особу засудженого, які безпідставно не взято до уваги судами першої та апеляційної інстанцій, зокрема, відсутність попередніх судимостей, позитивна характеристика за місцем роботи, наявність на утриманні малолітньої дитини, а також те, що він є ліквідатором аварії на Чорнобильської АЕС (т. 1 а.с. 156).

Виходячи з конкретних обставин справи та особи винного ОСОБА_2, колегія суддів вважає можливим пом’якшити засудженому покарання до нижчого від найнижчої межі, встановленої у санкції ч. 2 ст. 289 КК України.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 задовольнити, касаційні скарги захисників ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 12 травня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області від 8 вересня 2009 щодо ОСОБА_2 змінити.

Пом’якшити покарання ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до двох років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.