Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 травня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Полтавської області та касаційною скаргою захисника ОСОБА_1. в інтересах засудженого ОСОБА_2. на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 2 липня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області від 11 вересня 2009 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

на підставі ст. 89 КК України немаючого судимості,

засуджено за ч. 4 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком 5 років з конфіскацією всього майна; за ч. 2 ст. 358 КК України до позбавлення волі строком 1 рік.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_2. визначено позбавлення волі строком 5 років з конфіскацією всього майна.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області від 11 вересня 2009 року вирок щодо ОСОБА_2. залишено без зміни.

Як визнав встановленим суд, 25 грудня 2003 року ОСОБА_2. від імені ГО АСВК "Молодецька удаль" уклав договір № 11 ГП про поставку стабільного газового конденсату з ПГТ "Пламя" м. Кривий Ріг на суму 150000 грн., знаючи, що діє незаконно і не має права на укладання договорів, підписав його і завірив печаткою організації "Молодецька удаль", тим самим підробивши його.

Зазначена у договорі сума, була перерахована на поточний рахунок ГО АСВСК "Молодецька удаль". В свою чергу на ПГТ "Пламя" ОСОБА_2. було постановлено товару на суму 74112 грн. 113 коп., а рештою – 75887 грн. 87 коп., ОСОБА_2. заволодів шляхом обману під виглядом придбання паливних матеріалів, заподіявши ПГТ "Пламя" збитків на зазначену суму.

24 січня 2004 року ОСОБА_2. уклав договір поставки стабільного конденсату № 3/4 з ТОВ "Нафтобаза" м. Горлівка на суму 321000 грн. При цьому ОСОБА_2. знаючи, що діє незаконно і не має права на укладання будь-яких договорів, підписав його та завірив печаткою ГО АСВК "Молодецька удаль", тим самим підробивши його.

ТОВ "Нафтобаза", як передоплату, перевела на поточний рахунок ГО АСВК "Молодецька удаль" 61000 грн., якими ОСОБА_2. шляхом обману заволодів, заподіявши ТОВ "Нафтобаза" збитків на зазначену суму.

У касаційному поданні та доповненні до нього заступник прокурора Полтавської області зазначає, що суд, досліджуючи докази у судовому засіданні в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України, порушив вимоги цього закону, оскільки справу було розглянуто без участі цивільного позивача ТОВ "Нафтобаза". Крім того, твердить, що на час постановлення вироку сплинули строки давності притягнення ОСОБА_2. до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 358 КК України. Просить скасувати постановлені по справі судові рішення; звільнити ОСОБА_2. від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 358 КК України, а кримінальну справу у цій частині закрити у зв’язку із закінченням строків давності, а в частині засудження ОСОБА_2. за ч. 4 ст. 190 КК України, справу направити на новий судовий розгляд.

У касаційній скарзі захисник засудженого - ОСОБА_2. зазначає, що ОСОБА_2. призначене надто суворе покарання та, крім того, він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності за ч. 2 ст. 358 КК України. Просить змінити постановлені по справі судові рішення, пом’якшивши ОСОБА_2. покарання.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора про задоволення касаційного подання та часткове задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи касаційного подання та касаційної скарги, перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що касаційне подання та касаційна скарга захисника підлягають частковому задоволенню.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2. у вчинені інкримінованого йому злочину відповідає матеріалам справи.

Як вбачається з протоколу судового засідання, ОСОБА_2. повністю визнав свою винуватість у вчиненому, у зв’язку з чим докази у судовому засіданні досліджувалися в порядку ст. 299 КПК України. При цьому йому були роз’яснені правові наслідки застосування ст. 299 КПК України.

За таких обставин, порушень вимог цієї норми закону, колегія суддів не вбачає.

Що стосується доводів заступника прокурора про те, що місцевий суд порушив вимоги ст. 299 КПК України, оскільки справу було розглянуто без участі цивільного позивача ТОВ "Нафтобаза", то вони не є підставою для скасування вироку при обґрунтованості засудження ОСОБА_2. за вчинений злочин, оскільки у даному випадку цивільний позивач вправі звернутись до суду з цивільним позовом для його розгляду в порядку цивільного судочинства.

Покарання ОСОБА_2. за ч. 4 ст. 190 КК України призначено з додержанням вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, особи засудженого та пом’якшуючих покарання обставин. Підстав для пом’якшення ОСОБА_2. призначеного покарання, колегія суддів не вбачає.

Проте, визнаючи винним та засуджуючи ОСОБА_2. за ч. 2 ст. 358 КК України, місцевий суд не врахував положення ст. 49 КК України, якою передбачені підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності. Положення цього закону залишив поза увагою і Апеляційний суд переглядаючи справу щодо ОСОБА_2. в апеляційному порядку.

Разом з тим, злочин, у вчиненні якого обвинувачувався ОСОБА_2., є злочином середньої тяжкості, з дня його вчинення минуло більш, ніж п’ять років, обставини, що порушують перебіг строків давності, відсутні, а тому, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України ОСОБА_2. підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

Таким чином, постановлені по справі судові рішення в частині засудження ОСОБА_2. за ч. 2 ст. 358 КК України підлягають скасуванню, а справа закриттю.

У зв’язку з цим, з судових рішень підлягає виключенню рішення судових інстанцій про призначення ОСОБА_2. покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів,

касаційне подання заступника прокурора Полтавської області та касаційну скаргу захисника ОСОБА_1. задовольнити частково.

Вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 2 липня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області від 11 вересня 2009 року щодо ОСОБА_2 в частині його засудження за ч. 2 ст. 358 КК України скасувати, а справу у цій частині закрити у зв’язку із закінченням строків давності.

Виключити з вироку та ухвали Апеляційного суду рішення судових інстанцій про призначення ОСОБА_2. покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України.

В решті судові рішення щодо ОСОБА_2. залишити без зміни.