Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 20 травня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2007 року, яким засуджено

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не маючого судимості,

за ч. 4 ст. 190 КК України на п’ять років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю, ч. 2 ст. 364 КК України на п’ять років позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на три роки, за ч. 2 ст. 366 КК України на два роки позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на три роки, за ч. 1 ст. 222 КК України на три роки обмеження волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на три роки, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно йому призначено п’ять років шість місяців позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на три роки з конфіскацією майна, яке є його власністю,

ОСОБА_5 було визнано винуватим у тому, що він, працюючи директором ПП "Ром-Плюс", у період 2002 - 2003 років, зловживаючи службовим становищем всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, підробляв офіційні документи, надавав їх банківським установам і в такий спосіб, за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 заволодів 16.804 грн. 70 коп. ЗОФ АКБ "Укрсоцбанк", 20.350 грн. кредитної спілки "Мрія", 13.140 грн. 40 коп. Ужгородської філії ЗАТ АКБ "Приватбанк", 7.639 грн. ЗОФ АППБ "Аваль", 5.500 грн. кредитної спілки "Хосен", 326 доларів США АКБ "Правексбанк" і 6.746 грн. ЗФ ВАТ "Банк Універсальний".

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 11 березня 2009 року цей вирок щодо ОСОБА_5 змінено, його дії зазначені у мотивувальній частині ухвали, перекваліфіковано з ч. 2 ст. 366 на ч. 2 ст. 358 КК України і призначено йому за даною статтею два роки позбавлення волі. Кваліфікацію цих дій за ч. 2 ст. 364 КК України виключено з вироку як зайву. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 і ч. 2 ст. 358 КК України остаточно йому призначено п’ять років шість місяців позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на три роки з конфіскацією майна, яке є його власністю. Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_5 у заволодінні коштами ЗОФ АКБ "Укрсоцбанк" у сумі 2.213 грн. на підставі підробленої довідки від ПП "Карпат Альянс", 12.06.2003 року коштами АКБ "Укрсоцбанк" у сумі 2.520 грн. на підставі підробленої довідки від ПП "Декор", 18.06.2003 року коштами КС "Мрія" в сумі 3.000 грн. на підставі підробленої довідки від ПП "Агроіндустрія", кваліфікованих за ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 358 КК України виділено в окреме провадження і направлено до суду першої інстанції для виконання вимог ст. 237 КПК України. Вирок суду в частині засудження ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 222, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України щодо його дій, пов’язаних з отриманням кредиту в АКБ "Надра" по договору № 10/02-2002, укладеного 4.02.2002 року між ПП "Ром Плюс" та АКБ "Надра" скасовано, а справу направлено на додаткове розслідування. У решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 просить змінити судові рішення, перекваліфікувати його дії з ч. 4 на ч. 3 ст. 190 КК України, з ч. 2 на ч. 1 ст. 364 КК України, з ч. 2 на ч. 1 ст. 366 КК України та пом’якшити покарання. Вказує, що досудове і судове слідство були проведені однобічно й неповно, з істотними порушеннями норм КПК України (1001-05) , а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Твердить, що він вчинив не всі злочини, за які покараний.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який просив ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу - направити на новий апеляційний розгляд, бо вона суперечлива, не конкретна і не відповідає положенням ст. 377 КПК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

За змістом ст. 377 КПК України рішення апеляційної інстанції має бути докладно вмотивоване. При розгляді справи за апеляційною процедурою необхідно ретельно перевіряти доводи апеляцій, аналізувати їх, зіставляючи з тими доказами, що містяться в матеріалах справи, щоб наведені в апеляціях доводи не залишилися без реагування. Положень цього закону апеляційний суд не дотримався.

Приймаючи рішення про зміну вироку суду першої інстанції щодо Грися у багатоепізодній справі, при цьому, перекваліфіковуючи частину дій засудженого і призначаючи йому покарання, та виділяючи справу в окреме провадження і направляючи одну її частину на новий судовий розгляд із стадії попереднього розгляду (ст. 237 КПК), а іншу - прокурору для організації додаткового розслідування, апеляційний суд у своїй ухвалі, окрім того, що не дав умотивованих відповідей на всі доводи апеляції, допустився суперечностей і не вказав у резолютивній частини про те, які ж саме злочинні дії засудженого він перекваліфіковує, які конкретно дії, і по яких епізодах обвинувачення, мають бути проведені додаткові слідчі дії та, що саме має робити місцевий суд під час судового розгляду справи.

В ухвалі апеляції по суті йдеться про одні і ті ж самі дії засудженого, які фактично і перекваліфіковуються й одночасно мають бути предметом нового судового та додаткового досудового слідства.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвалу апеляційного суду відносно Грися постановлено з істотними порушеннями норм кримінально-процесуального закону, які відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 398 КК України є підставою для скасування ухвали і направлення кримінальної справи на новий апеляційний розгляд, під час якого апеляційному суду належить перевірити всі матеріали справи, доводи апеляції дати на них вичерпні відповіді, звернути увагу на допущені недоліки, усунути їх і постановити рішення, яке б точно відповідало вимогам закону.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394 – 398 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 11 березня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу – направити на новий апеляційний розгляд.