Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 20 травня 2010 року у м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок апеляційного суду судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області від 30 грудня 2009 року щодо ОСОБА_1,

Зазначеним вироком

ОСОБА_1,

1959 року народження,

в силу ст. 89 КК України,

не судимий, –

засуджений:

– за ст. 115 ч. 2 п. 6 КК України на 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

– за ч. 4 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 70 КК України остаточно до відбування призначено 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5 300 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 грн. – на відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні злочинів за таких обставин.

Дізнавшись від своєї колишньої односельчанки ОСОБА_3, що в неї є значна сума грошей після продажу нерухомості, ОСОБА_1 з метою заволодіння цими коштами 1 червня 2009 року вирішив вчинити напад на ОСОБА_3, яка мешкала в будинку своєї сестри ОСОБА_2 у АДРЕСА_1.

Цього дня близько 9 години він приїхав до будинку ОСОБА_2 і, дочекавшись від’їзду її з чоловіком до села Глинського, впевнившись, що в будинку крім ОСОБА_3 нікого нема, ОСОБА_1, взявши викрутку, зайшов до будинку.

В процесі розмови з ОСОБА_3 ОСОБА_1 з метою заволодіння грішми, напав на неї, нанісши удар кулаком в обличчя.

Прохаючи ОСОБА_1 не чинити насильства, ОСОБА_3 пішла до своєї кімнати і, сівши на ліжко, показала, де знаходяться гроші.

У шкатулці біля ліжка ОСОБА_1 знайшов 500 грн. і заволодів ними. Після цього він наніс потерпілій ще два удари кулаком в обличчя, від яких вона впала на ліжко, а сам у сусідній кімнаті знайшов у сумочці ще 5 300 грн., якими також заволодів.

Побачивши, що ОСОБА_3 намагається підвестися, з метою позбавлення її життя, ОСОБА_1 взяв на кухні ніж і наніс їй удар в область грудної клітки зліва, а коли лезо ножа зігнулося – він взяв на кухні інший, яким продовжив нанесення ударів ОСОБА_3 у різні частини тіла, а потім – удар кулаком в обличчя, після чого з викраденими грішми зник з місця події.

Смерть ОСОБА_3 наступила о 15 год. 10 хв. у реанімації лікарні від колото-різаних поранень вен, артерій шиї, серця, які ускладнилися шоком.

У касаційному поданні прокурор покликається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи і, зокрема, на необґрунтованість виключення з обвинувачення п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки вбивство ОСОБА_3 було вчинене з особливою жорстокістю.

Крім того, як йдеться у поданні, дії ОСОБА_1 неправильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 187 КК України за ознакою вчинення розбою у великому розмірі.

На думку прокурора, призначене ОСОБА_1 покарання не відповідає вимогам ст. 65 КК України внаслідок м’якості, а тому вирок підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд.

У запереченнях на подання захисник ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_4 просить залишити його без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню.

Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, встановлених судом, ґрунтується на зібраних у справі і перевірених у суді доказах, оцінених у сукупності.

Доводи касаційного подання про безпідставне виключення з обвинувачення ОСОБА_1 п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України не ґрунтується на матеріалах справи.

Висновок суду в цій частині відповідає фактичним обставинам справи, враховує суб’єктивний критерій – умисел ОСОБА_1 в процесі заподіяння смерті потерпілій, який не переслідував наміру спричинити особливі страждання потерпілій, ґрунтується на роз’ясненнях Пленуму Верховного Суду України № 2 від 7 лютого 2003 року.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України та ч. 4 ст. 187 КК України.

Разом з тим, підлягає виключенню з обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 187 КК України така кваліфікуюча ознака, як вчинення розбою на заволодіння майном у великому розмірі, оскільки сума, якою засуджений заволодів у процесі розбійного нападу складає 5 800 грн. і не перевищує 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто, 75 625 грн.

Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Підстав до скасування вироку з мотивів м’якості призначеного покарання, як про це ставиться питання у касаційному поданні, колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

Касаційне подання прокурора задовольнити частково.

Вирок судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області від 30 грудня 2009 року щодо ОСОБА_1 змінити:

виключити з вироку кваліфікуючу ознаку ч. 4 ст. 187 КК України – вчинення розбою у великому розмірі.

В решті касаційне подання залишити без задоволення, а зазначений вирок – без змін.