Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 травня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 28 вересня 2009 року.

Вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 8 липня 2009 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Запоріжжя, громадянина України,

раніше судимого 2 червня 2008 року Запорізьким районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 122 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, –

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 12 січня 2009 року о 9 годині 30 хвилин, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичної речовини, перебуваючи на території ринку "Анголенко" у м. Запоріжжі, незаконно придбав за 50 грн. у невстановленої досудовим слідством особи паперовий згорток з наркотичним засобом – маріхуаною. Потім незаконно перевіз вказаний наркотичний засіб до кафе "Хвилинка", розташованого по вул. Чарівна у м. Запоріжжі, де приблизно об 11 годині 45 хвилин збув цей засіб ОСОБА_2, отримавши від останнього в якості винагороди 50 грн. Після чого ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції.

Згідно з висновком експерта речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору вагою 0,4505 г є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом (марихуаною висушеною).

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 28 вересня 2009 року вирок суду скасовано, а провадження у справі закрито за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням кримінально-процесуального закону. На обґрунтування своєї позиції зазначає, що висновок апеляційного суду про наявність в діях засудженого ознак пособництва у незаконному придбанні наркотичного засобу без мети збуту, за що він не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, оскільки розмір наркотичного засобу, який був предметом незаконних дій, є невеликим, безпідставний та суперечить наявним у справі доказам, зокрема, послідовним показанням самого засудженого як на досудовому слідстві, так і на початку судового слідства про те, що він займався продажем наркотичних засобів і вранці 12 січня 2009 року у невстановленої слідством особи придбав маріхуану, а коли пізніше йому подзвонив ОСОБА_2 з проханням продати наркотичний засіб, то він продав йому цей наркотичний засіб. Вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів, які свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Крім того зазначає, що апеляційний суд, залишаючи апеляцію прокурора без задоволення, на порушення вимог ст. 377 КПК України, належним чином не мотивував своє рішення про закриття кримінальної справи, а також не зазначив підстав, через які апеляцію прокурора визнано необґрунтованою та не спростував доводи, які були зазначені в апеляції.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог кримінально-процесуального закону рішення суду має бути законним і обґрунтованим. При цьому у мотивувальній частині рішення суду належить викласти результати дослідження і оцінки доказів у їх сукупності.

Як убачається з матеріалів справи, приймаючи рішення про закриття справи щодо ОСОБА_1 за відсутністю складу злочину, апеляційний суд не дотримався цих вимог закону та не навів в ухвалі переконливих доводів про те, чому він дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак пособництва у незаконному придбані наркотичного засобу без мети збуту, за що він не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності через невеликий розмір наркотичного засобу, який був предметом незаконних дій, і не послався на докази, якими підтверджується такий висновок, та чому відкинуто докази, якими Шевченківський районний суд м. Запоріжжя обґрунтував винність ОСОБА_1 у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, зокрема, показання самого засудженого як на досудовому слідстві, так і на початку судового слідства, показання свідка ОСОБА_2

Так, на досудовому слідстві та початку судового слідства ОСОБА_1 пояснював, що він займався продажем наркотиків і саме на цьому ґрунті 31 грудня 2008 року познайомився з ОСОБА_2, якому дав свій номер телефону. 12 січня 2009 року приблизно о 9 годині 30 хвилин, перебуваючи на ринку "Анголенко", він у незнайомого хлопця придбав за 50 гривень пакетик з висушеною маріхуаною, з яким направився до своєї співмешканки. По дорозі йому зателефонував ОСОБА_2 та попросив продати наркотичний засіб. Він погодився і у той же день при зустрічі продав ОСОБА_2 цей пакетик з марихуаною за 50 гривень, після чого був затриманий працівниками міліції, які вилучили у нього 50 гривень.

Свідок ОСОБА_2 як на досудовому слідстві, так і в суді стверджував, що погодився з пропозицією працівників міліції прийняти участь в оперативній закупці наркотичного засобу у ОСОБА_1, з яким він був знайомий. 12 січня 2009 року він подзвонив ОСОБА_1 та попросив продати наркотичний засіб, на що останній погодився та призначив зустріч у кафе "Хвилинка" приблизно об 11 годині 45 хвилин, повідомивши, що вартість наркотичного засобу становить 50 гривень. Після цього працівники міліції дали йому 50 гривень на покупку наркотичного засобу, якими він при зустрічі розрахувався з ОСОБА_1 за придбаний пакетик з марихуаною. Потім він разом з ОСОБА_1 був доставлений до райвідділу міліції, де у нього в присутності понятих був вилучений вказаний наркотичний засіб, а у ОСОБА_1 – гроші.

Наприкінці судового слідства ОСОБА_1 змінив свої показання і почав стверджувати, що придбав наркотики на замовлення ОСОБА_2, тобто виступав пособником у незаконному придбанні ОСОБА_2 наркотичного засобу без мети збуту, а свідок ОСОБА_2 заявив, що спочатку попросив ОСОБА_1 придбати для нього наркотичний засіб, а потім, будучи раніше ображеним на ОСОБА_1 за обман, вирішив звернутися до міліції. При цьому свідок ОСОБА_2 вказував, що не вживає наркотичні засоби.

Як убачається з мотивувальної частини ухвали апеляційного суду, саме ці змінені показання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 лягли в основу висновків апеляційного суду про відсутність у діях ОСОБА_1 складу злочину. При цьому апеляційний суд не навів в ухвалі попередні показання як засудженого ОСОБА_1, так і свідка ОСОБА_2, не проаналізував їх та не зазначив, з яких причин їх відкинув та чому поклав в основу своїх висновків інші показання засудженого та вказаного свідка і наскільки ці показання відповідають іншим доказам у справі.

Отже, апеляційний суд допустив таку неповноту з'ясування обставин справи, яка істотно вплинула на правильність прийняття рішення у справі.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення апеляційного суду про скасування обвинувального вироку щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України та закриття справи щодо нього на підставі ч. 1 п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю складу злочину є передчасним, прийняте без повного, всебічного та об'єктивного аналізу наявних у справі доказів, а тому не може визнаватися законним, у зв'язку з чим ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів,-

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 28 вересня 2009 року щодо ОСОБА_1 с к а с у в а т и, а справу направити на новий апеляційний розгляд.