Колегія суддів судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 20 травня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у справі, на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 серпня 2009 року,

Постановою начальника СВ ПМ Лубенської ОДПІ від 5 березня 2009 року було порушено кримінальну справу за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ВАТ "Пирятинський м’ясокомбінат" за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 серпня 2009 року зазначена постанова слідчого скасована, у порушені кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ВАТ "Пирятинський м’ясокомбінат" відмовлено.

У апеляційній інстанції справа не переглядалася.

У касаційному поданні, та доповненнях до нього, прокурор, який брав участь у справі, просить судове рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню.

Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, місцевий суд повинен керуватися вимогами ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, з’ясовуючи лише питання про те, чи були на момент порушення кримінальної справи приводи до її порушення, передбачені ч. 1 ст. 94 КПК України; чи мала особа, яка порушила кримінальну справу, достатньо даних, які вказують на наявність ознак злочину (ч. 2 ст. 94 КПК); чи компетентна особа порушила справу та чи були при цьому дотримані вимоги, передбачені ст. 98 КПК України.

Однак, місцевий суд допустився істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, вийшовши за межі наданих йому законом на даній стадії повноважень і постановив незаконне рішення, яке перешкоджає подальшому руху справи. В порушення вимог ч. 3 ст. 236-8 КПК України суд розглядав і заздалегідь вирішував ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Зокрема, як випливає з постанови, суд допустився оцінки обсягу обвинувачення, допустимості доказів і їх достовірності, що є неприпустимим і на що звернута увага судів у постанові Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 1 "Про деякі питання, які виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи" (v0001700-05) (п. 4).

Крім того, виходячи з положень кримінально-процесуального закону, та згідно з Рішенням Конституційного Суду №16-рп/2009 року, суд скасовуючи постанову начальника слідчого відділу, не вправі був приймати рішення про відмову у порушенні кримінальної справи.

Місцевий суд, вийшовши і тут за межі повноважень, прийняв рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ВАТ "Пирятинський м’ясокомбінат" за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

За наведених обставин рішення суду підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України колегія суддів

Касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи, задовольнити.

Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 серпня 2009 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.