Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Київ 18 травня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи, на вирок Іваничівського районного суду Волинської області від 4 вересня 2009 року, яким

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, не працюючий, судимий 2 серпня 2007 року

зі змінами, внесеними судом апеляційної інстанції 2 жовтня 2007 року,

за ст.ст. 15 ч.1, 152 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі,

9 жовтня 2008 року замінено невідбуту частину покарання на більш м’яке – виправні роботи на строк 7 місяців 23 дні з відрахуванням 20% заробітку

щомісячно в дохід держави, невідбутий строк становить 5 місяців 17 днів,

засуджений за ч.2 ст. 186 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.

На підставі ч.1 ст. 71, ч.1 ст. 72 КК України, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 2 серпня 2007 року і остаточно визначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців 15 днів.

В апеляційному порядку справ не розглядалася.

ОСОБА_4 визнаний винуватим у тому, що він 27 травня 2009 року приблизно о 21 годині 30 хвилин, у с.Риковичі Іваничівського району, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, із застосуванням насильства, що не було небезпечним для життя та здоров’я, відкрито заволодів майном гр.ОСОБА_5 на загальну суму 554 грн..

У касаційному поданні прокурор посилається на те, що суд недостатньо врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину й особу засудженого, зокрема, що ОСОБА_4 раніше судимий, злочин скоїв, переслідуючи корисливу мету, в стані алкогольного сп’яніння та під час відбування покарання у виді виправних робіт, призначеного попереднім вироком, а також що суд не навів доказів наявності в нього психічного захворювання, а отже безпідставно застосував ст. 69 КК України. Прокурор просить вирок скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону і невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину й особі засудженого, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання прокурора, колегія суддів вважає, що касаційне подання задоволенню не підлягає.

При обранні ОСОБА_4 міри покарання суд врахував усі обставини справи, в тому числі ті, на які посилається прокурор у поданні, та, зокрема, визнав такими, що пом’якшують покарання, обставини щирого каяття підсудного, сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданих збитків, а також психічну хворобу ОСОБА_4. Доводи касаційного подання про те, що суд не навів доказів наявності у ОСОБА_4 психічного захворювання, а отже неправомірно застосував ст. 69 КК України, є безпідставними, оскільки психічний розлад ОСОБА_4 встановлений у результаті амбулаторної судово-психіатричної експертизи, вартість якої віднесена до судових витрат, що стягнуто з підсудного.

Колегія суддів не вбачає підстав для призначення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 до касаційного розгляду з метою скасування вироку щодо нього з мотивів, наведених у поданні прокурора.

Керуючись ст. 394 КПК України, -

відмовити в задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи.