Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Київ 18 травня 2010 року справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на судові рішення за їхньою скаргою на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

Постановою старшого помічника прокурора Ленінського району м.Харкова від 17 жовтня 2008 року:

1. В порушенні кримінальної справи за фактом постановлення суддею Бегунц А.О. завідомо неправосудного рішення (постанови), якщо це спричинило тяжкі наслідки або вчинено з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, тобто вчинення злочину, передбаченого ст. 375 КК України, – відмовлено на підставі ст. 6 п.2 КПК України.

2. В порушенні кримінальної справи за фактом зловживання владою або службовим становищем суддею Бегунц А.О., тобто умисного, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, якщо воно скоєно працівником правоохоронного органу, тобто вчинення злочину, передбаченого ст. 364 КК України –відмовлено на підставі ст. 6 п.2 КПК України.

3. В порушенні кримінальної справи за фактом службового підроблення суддею Бегунц А.О., тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, іншого підроблення документів, а також складання і видачі завідомо неправдивих документів, тобто вчинення злочину, передбаченого ст. 366 КК України, – відмовлено на підставі ст. 6 п.2 КПК України.

4. В порушенні кримінальної справи за фактом втручання в діяльність захисника чи представника особи суддею Бегунц А.О., тобто вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці, тобто вчинення злочину, передбаченого ст. 374 КК України, – відмовлено на підставі ст. 6 п.2 КПК України.

5. В порушенні кримінальної справи за фактом вчинення у будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці, тобто вчинення злочину, передбаченого ст. 397 КК України, – відмовлено на підставі ст. 6 п.2 КПК України.

Постановою Жовтневого районного суду м.Харкова від 21 липня 2009 року скаргу ОСОБА_4 і ОСОБА_5 залишено без задоволення, а постанову старшого помічника прокурора Ленінського району м.Харкова від 17 жовтня 2008 року про відмову в порушенні справи – без зміни.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10 серпня 2009 року постанову Жовтневого районного суду м.Харкова від 21 липня 2009 року залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 стверджують, що постанова судді не містить юридичних оцінок, а має описовий характер, що судом не оцінено докази, які містяться в матеріалах справи, не перевірено їхні доводи, які викладені у скарзі, що помічник прокурора формально й поверхово перевірила їхню заяву, а суддя не винесла суджень по доводах скаржників і не спростувала їх належним чином. Вважають, що суди мали взяти до уваги постанову судді Апеляційного суду Харківської області від 23 лютого 2009 року, яким ОСОБА_4 було знову визнано захисницею ОСОБА_5. Також вони стверджують про невмотивованість ухвали суду апеляційної інстанції, який безпідставно залишив без задоволення апеляцію, необґрунтовано відхилив відвід судді апеляційного суду, відмовив у фіксації процесу технічними засобами та не вказав в ухвалі порядок її оскарження. Просять скасувати судові рішення за скаргою і направити справу на новий судовий розгляд, одночасно скасувати ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 10 серпня 2009 року про відмову в задоволенні заяви про відвід, а також фіксувати засідання суду касаційної інстанції технічними засобами.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

ОСОБА_4 і ОСОБА_5 звернулися до прокуратури із заявою про порушення кримінальної справи щодо судді Ленінського районного суду м.Харкова Бегунц А.О., який 11 вересня 2008 року розглянув без їхньої участі і задовольнив подання слідчого про усунення захисниці ОСОБА_4 від участі у кримінальній справі відносно її сина ОСОБА_5. Вони просили порушити відносно судді Бегунц А.О. кримінальну справу за ст.ст. 364, 366, 374, 375, 397 КК України, оскільки твердження судді про те, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 були повідомлені про дату розгляду подання слідчого, не відповідають дійсності та спричинили істотну шкоду їхнім законним правам та інтересам.

На думку колегії суддів, місцевий суд розглянув скаргу на постанову про відмову в порушенні справи у межах вимог кримінально-процесуального закону і належним чином перевірив, чи були при відмові в порушенні справи виконані вимоги ст. 99 КК України, яка зобов’язує прокурора, слідчого, орган дізнання або суд при відсутності підстав до порушення кримінальної справи винести постанову про відмову в порушенні справи.

Приймаючи рішення за заявою ОСОБА_4 і ОСОБА_5, помічник прокурора дослідила матеріали подання слідчого про усунення захисниці ОСОБА_4 від участі у кримінальній справі відносно ОСОБА_5, в яких містяться судові повістки з повідомленням дати слухання справи, а також рапорт слідчого на ім’я судді Бегунц А.О. про те, що він особисто повідомив ОСОБА_4 про слухання справи 11 вересня 2008 року, та інші дані, які свідчать про те, що суддя правомірно розглянув подання слідчого за відсутності захисниці ОСОБА_4. Також помічником прокурора з’ясовано, що інтереси ОСОБА_5 захищав адвокат ОСОБА_6, від послуг якого ОСОБА_5 не відмовлявся.

У матеріалах справи за скаргою ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на постанову про відмову в порушенні справи міститься також копія постанови судді Апеляційного суду Харківської області від 23 лютого 2009 року, якою на стадії попереднього розгляду матеріалів кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_5 задоволено заяву останнього і визнано ОСОБА_4 його захисницею.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для призначення даної справи до касаційного розгляду з метою скасування судових рішень за скаргою ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з мотивів, наведених у їхній касаційній скарзі.

Фіксація засідання суду касаційної інстанції технічними засобами не передбачена положенням ст. 87 і ст. 394 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, -

відмовити в задоволенні касаційної скарги ОСОБА_4 і ОСОБА_5.