Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 18 травня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Автономної Республіки Крим на постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2009 року щодо ОСОБА_1,

зазначеною постановою

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця і мешканця м. Керчі, 31.08.2009 року постановою Керченського міського суду звільненого від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 190 КК України, з передачею на поруки трудовому колективу ЛВЧД-14 м. Керчі ГП "Придніпровська залізнична дорога",

звільнено на підставі ч.4 ст. 309 КК України від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України, а провадження по справі закрито.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 375 грн. 36 коп. судових витрат за проведення експертизи.

Судом було визнано, що ОСОБА_1 11 серпня 2009 року, близько 16 год., перебуваючи у під'їзді будинку по вул. Б.Піонерів у м. Керчі, шляхом привласнення знайденого придбав без мети збуту особливо-небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований вагою 0,115г, який зберігав при собі до 16 год. 10 хв. того ж дня до моменту виявлення і вилучення наркотичного засобу працівниками міліції.

У зв’язку з добровільним зверненням ОСОБА_1 до медичного закладу та проходженням ним курсу лікування від наркоманії його було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, на підставі ч.4 ст. 309 КК України.

У апеляційному порядку постанова оскаржена не була.

У касаційному поданні заступник прокурора Автономної Республіки Крим, не оскаржуючи обґрунтованість звільнення ОСОБА_1 на підставі ч.4 ст. 309 КК України від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, стверджує, що суд безпідставно постановив рішення про стягнення з засудженого судових витрат . Просить постанову місцевого суду щодо ОСОБА_1 в цій частині змінити, виключивши рішення про стягнення з нього судових витрат по справі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 395 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення в тій частині, в якій воно було оскаржене.

Постановляючи рішення про закриття провадження по кримінальній справі щодо ОСОБА_1 у зв’язку зі звільненням його на підставі ч.4 ст. 309 КК України від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, місцевий суд не врахував положень ст. 93 КПК України та роз’яснень, що містяться у п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 року "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" (v0011700-95) , відповідно до яких судові витрати покладаються тільки на засуджених.

Разом з тим, ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 309 КК України, а не засуджено за цей злочин. Тому з нього не підлягали стягненню судові витрати по справі.

За таких обставин постанова місцевого суду підлягає зміні з виключенням з неї рішення про стягнення з ОСОБА_1 375 грн. 36 коп. судових витрат за проведення експертизи.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.

Постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2009 року щодо ОСОБА_1 змінити: виключити рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 375 грн. 36 коп. судових витрат за проведення експертизи.