Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 травня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на постанову Торезького міського суду Донецької області від 9 жовтня 2009 року, якою щодо

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

раніше судимого: 29.04.1999р. за ч.3 ст. 140, ч.2

ст. 140 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення

волі з конфіскацією майна, звільненого 21.08.2001р.

умовно з іспитовим строком на 10 місяців 2 дні

на підставі ст. 6 Закону України "Про амністію"

від 5.07.2001р., який вчинив суспільно – небезпечне

діяння, передбачене ч.1 ст. 115 КК України,

- застосовано примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації його в психіатричну лікарню з посиленим наглядом.

В апеляційному порядку постанова суду не переглядалась.

Згідно постанови суду, ОСОБА_5 в першій половині грудня 2003 року, знаходячись на АДРЕСА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, на ґрунті особистих неприязних стосунків, наніс декілька ударів сокирою в голову ОСОБА_6, внаслідок чого потерпіла померла.

У касаційному поданні заступник прокурора Донецької області просить постанову суду щодо ОСОБА_5 скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що відповідно до роз’яснень, які містяться в п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005р."Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування" (v0007700-05) , визначаючи відповідно до ч.3 і 5 ст. 94 КК України тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння. Оскільки ОСОБА_5 вчинив суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя ОСОБА_6, то відповідно до ч.5 ст. 94 КК України, він підлягає госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про наявність підстав до задоволення подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, суд встановивши, що ОСОБА_5 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке пов’язане з посяганням на життя особи, застосував до нього примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом.

Однак, відповідно до ч.5 ст. 94 КК України, госпіталізація психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, яке пов’язане з посяганням на життя іншої особи має бути призначена до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Суд не врахував вимоги зазначеного закону і застосував до ОСОБА_5 примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом.

Таким чином, суд неправильно застосував кримінальний закон, а тому колегія суддів вважає, що постанова суду відповідно до вимог ст. 371 КПК України підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи, якщо буде встановлено, що ОСОБА_5 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке пов’язане з посяганням на життя іншої особи, суду необхідно вирішити питання про застосування до нього примусових заходів медичного характеру відповідно до ч.5 ст. 94 КК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -

Касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Постанову Торезького міського суду Донецької області від 9 жовтня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.