Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 травня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 15 грудня 2009 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

раніше судимого: 26.09.2002р. за ч.2 ст. 185

КК України на 4 роки позбавлення волі,

засуджено

- за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та з покладенням на нього певних обов’язків відповідно до ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він, 05.06.2009р. знаходячись на АДРЕСА_1 в гуртожитку "Золота Нива", з проникненням в житло, вчинив таємне викрадення грошей ОСОБА_6 в сумі 1 400 грн., заподіявши потерпілій матеріальну шкоду на зазначену суму.

У касаційному поданні, як видно з його змісту, заступник прокурора Херсонської області, просить вирок щодо ОСОБА_5 скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і його особі, внаслідок м’якості, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, остання судимість не знята і непогашена, і знову вчинив корисливий злочин у стані алкогольного сп’яніння, який є тяжким, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення. Вважає, що підстав для застосування ст. 75 КК України у справі не має, а тому призначене ОСОБА_5 покарання є м’яким.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановивши, що ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України, при призначенні йому покарання, на порушення вимог ст. 65 КК України не врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, і без достатніх підстав звільнив його від відбування покарання з випробуванням.

Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_5 відповідно до ст. 12 КК України вчинив тяжкий злочин у стані алкогольного сп’яніння, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину, має не зняту і непогашену судимість, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення (а.с.51).

Висновок суду про те, що ОСОБА_5 позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, не є переконливим, оскільки будь-яких даних з місця роботи у справі не має, а за місцем проживання він характеризується посередньо і добре (а.с.57,84).

Зазначені у вироку пом’якшуючі обставини, як щире каяття та знаходження на утриманні ОСОБА_5 матері, яка є інвалідом ІІ групи, що він сприяв розкриттю злочину, відшкодував шкоду в повному обсязі, можуть бути враховані при наявності інших підстав до застосування ст. 69 КК України.

За таких обставин звільнення ОСОБА_5 від покарання на підставі ст. 75 КК України, колегія суддів не може визнати обґрунтованим, а тому вирок підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд.

Якщо при новому розгляді буде встановлена винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, та ті ж дані про його особу, то призначення йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід визнати м’яким.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційне подання заступника прокурора Херсонської області задовольнити.

Вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 15 грудня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.