Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

адвоката ОСОБА_1

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 травня 2010 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постанову Личаківського районного суду м. Львова від 14 вересня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 13 жовтня 2009 року.

Постановою прокурора м. Львова від 30 червня 2009 року було порушено кримінальну справу за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ЗАТ "НВП Укрзахіденерго" за ознаками злочину, передбаченого ч. З ст. 212 КК України.

Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 14 вересня 2009 року скаргу Голови правління ЗАТ "НВП Укрзахіденерго" Рогуцького М.Б. задоволено, зазначену постанову прокурора скасовано.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 13 жовтня 2009 року постанова суду залишена без зміни.

У касаційному поданні прокурором порушено питання про скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у постанові та ухвалі, фактичним обставинам справи та істотним порушенням кримінально - процесуального закону. Прокурор вважає, що судами не досліджено наявність в матеріалах дослідчої перевірки сукупності приводів і підстав для порушення кримінальної справи та не взято до уваги ряд суттєвих обставин справи, а всупереч вимогам ст. 236-8 КПК України, було вирішено ті питання, які слід було б вирішувати судом при розгляді справи по суті.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подання та вважав судові рішення незаконними, пояснення адвоката ОСОБА_1, який вважав судові рішення законними розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає до задоволення.

За змістом ст. 2368 КПК України, суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Зокрема, суд повинен перевіряти чи були наявними на час порушення справи передбачені ч. 1 ст. 94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч. 2 ст. 94 КПК України); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст. 98 КПК України).

Проте, як видно із постанови місцевого суду, останній, розглядаючи скаргу Рогуцького М.Б. всупереч вищенаведеним нормам кримінально-процесуального закону, фактично вдався до оцінки доказів, які були зібрані уповноваженими органами.

Оскільки апеляційний суд не виправив помилки, допущеної місцевим судом, то підлягає скасуванню і ухвала апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційне подання прокурора, який брав участь в суді першої та апеляційної інстанції задовольнити.

Постанову Личаківського районного суду м. Львова від 14 вересня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 13 жовтня 2009 року щодо розгляду скарги Рогуцького М.Б. скасувати, а матеріали за скаргою вказаної особи направити на новий судовий розгляд в той же місцевий суд в іншому складі.