Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 18 травня 2010 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на постановлений щодо них вирок апеляційного суду.

За вироком апеляційного суду Одеської області від 05 березня 2009 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина

України, не судимого,

засуджено за п.п. 4,12 ч. 2 ст. 115 КК України на 12 років позбавлення волі;

ОСОБА_2, 1981 р. народження,

громадянина України, не судимого,

засуджено за п.п. 4,12 ч. 2 ст. 115 КК України на 12 років та 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винуватими у тому, що вони, за попередньою змовою, вчинили умисне вбивство ОСОБА_3 з особливою жорстокістю при указаних у вироку обставинах.

Зокрема, як встановив суд першої інстанції, 04 серпня 2008 року, біля 23 год. 00 хв., під час спільного вживання спиртних напоїв за місцем проживання мешканця с. Нова Некрасовка Ізмаїльського району Одеської області ОСОБА_3 між ним та засудженим ОСОБА_2 на ґрунті особистих неприязних стосунків виник конфлікт, який переріс у бійку. З тим, щоб уникнути цієї бійки ОСОБА_3 вибіг з будинку на подвір’я, але ОСОБА_2 його догнав і з метою умисного вбивства потерпілого, шляхом заподіяння йому особливих фізичних страждань, підібраним на місці події уламком дерев’яного держака лопати завдав ОСОБА_3 численну кількість ударів по голові та тулубу, від чого останній упав на землю. У цей час до них підійшов ОСОБА_1, який, погодившись з відповідною пропозицією ОСОБА_2, з метою вбивства ОСОБА_3 складаним ножем почав завдавати лежачому потерпілому численних ударів в спину, шию, по голові. Бажаючи заподіяння потерпілому смерті шляхом заподіяння йому особливих фізичних страждань, ОСОБА_1 передав ножа ОСОБА_2, який продовжив завдавати ним ОСОБА_3 численних ударів по голові та тілу. У цей час ОСОБА_1 теж завдав потерпілому декілька ударів держаком лопати по тілу. В результаті указаних дій засуджених ОСОБА_3 були заподіяні численні тілесні ушкодження у виді обширних синців та саден на різних ділянках тіла, забійних ран голови, більше п’ятидесяти різаних ран шиї та інших ділянок тіла, у тому числі, проникаючих з пошкодженням внутрішніх органів. Смерть ОСОБА_3 настала від гострої крововтрати в результаті проникаючого поранення шиї з пошкодженням сонної артерії.

У касаційних скаргах та доповненнях до них:

засуджений ОСОБА_1, як видно із змісту його скарги, вважає, що його засуджено безпідставно, оскільки до вбивства ОСОБА_3 він не причетний. У зв’язку з цим він просить вирок скасувати, а справу направити на нове розслідування;

засуджений ОСОБА_2 указує на те, що у нього не було намірів вбивати потерпілого як самостійно, так і за попередньою змовою з ОСОБА_1 Разом з тим, у касаційній скарзі засуджений не заперечує того, що бив потерпілого, а тому просить вирок змінити і внести у нього відповідні зміни щодо кваліфікації його дій. У доповненнях до скарги ОСОБА_2 ставить питання про скасування вироку і направлення справи на нове розслідування, посилаючись на безпідставність засудження за злочин, до вчинення якого він не причетний.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, який свою скаргу підтримав частково і просив лише пом’якшити йому покарання, не оспорюючи правильність висновків суду щодо обставин вчинення ним злочину, висновок прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у скаргах та доповненнях, колегія суддів вважає, що касаційні скарги засуджених задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Викладені у вироку висновки суду щодо доведеності винності засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні ними злочину при указаних у вироку обставинах відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.

У ході судового розгляду засуджені підтверджували, що під час спільного вживання спиртного за місцем проживання потерпілого між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник конфлікт. Потерпілий намагався втікти з будинку, але ОСОБА_2 його наздогнав і декілька раз ударив держаком лопати. ОСОБА_1 також дав суду показання про те, що і він декілька раз ударив потерпілого цим же держаком.

Приймаючи до уваги те, що під час судового розгляду як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2 заперечували заподіяння потерпілому ножових поранень, суд першої інстанції визнав за достовірні показання засуджених, зокрема, ОСОБА_1, які він неодноразово, у присутності захисника, давав при проведенні досудового слідства під час допитів, відтворення обстановки та обставин події. Із змісту цих показань засудженого видно, що обоє засуджених завдавали потерпілому удари дерев’яним уламком держака лопати та ножем.

Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає правильним, оскільки об’єктивно достовірність зазначених показань засуджених підтверджується сукупністю інших досліджених судом доказів.

Так дані судово-імунологічних експертиз указують на можливість походження від ОСОБА_3 слідів крові, виявлених на тілі та одязі засуджених, на вилученому на місці подій уламку держака лопати.

Дані протоколу відтворення обстановки і обставин події та висновку судово-медичної криміналістичної експертизи свідчать про можливість заподіяння потерпілому колото-різаних поранень тим ножем, який був вилучений працівниками органів досудового слідства за вказівкою ОСОБА_1 стосовно місця знаходження цього ножа.

Висновки судово-медичної експертизи указують на те, що під час огляду трупа ОСОБА_3 були виявлені численні тілесні ушкодження у виді обширних синців та саден на різних ділянках тіла, забійні рани голови, більше п’ятидесяти різаних ран шиї та інших ділянок тіла, у тому числі, проникаючих з пошкодженням внутрішніх органів. Смерть ОСОБА_3 настала від гострої крововтрати в результаті проникаючого поранення шиї з пошкодженням сонної артерії.

Із показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, будинки яких були розташовані поруч з будинком потерпілого, видно, що у ніч з 4 на 5 серпня 2008 року, під час гасіння будинку ОСОБА_3 на подвір’ї цього ж будинку було виявлено ОСОБА_2, який перебував у стані алкогольного сп’яніння.

Ні під час досудового слідства, ні у судовому засіданні не було встановлено будь-яких даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_1, даючи показання про застосування ОСОБА_2 ножа при заподіянні тілесних ушкоджень потерпілому, обмовив ОСОБА_2 Крім того, указуючи на ці обставини, ОСОБА_1 не заперечував того, що він також завдавав потерпілому удари ножем.

Під час судового розгляду перевірялись і не знайшли свого підтвердження посилання засуджених на застосування до них під час досудового слідства незаконних заходів слідства.

Колегія суддів вважає, що дослідивши ці та інші, наведені у вироку докази, суд першої інстанції, враховуючи безпосередні обставини вчинення засудженими неправомірних дій щодо ОСОБА_3, предмети, які засуджені використовували під час цих дій, беручи до уваги характер заподіяних йому ушкоджень, їх кількість та локалізацію, узгодженість дій засуджених, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про наявність у засуджених умислу на вчинення, з особливою жорстокістю, умисного вбивства ОСОБА_3

Кваліфікація дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за п.п. 4,12 ч.2 ст. 115 КК України є правильною.

Що стосується призначення засудженим покарання, то колегія суддів вважає, що вирішення цього питання судом першої інстанції відповідає положенням ст. 65 КК України і призначене їм покарання відповідає ступені тяжкості вчиненого ними злочину, встановленим по справі даним, що їх характеризують, а також з врахуванням того, що злочин ними вчинено у стані алкогольного сп’яніння.

Порушень кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції розглянути дану справу і постановити законний та обґрунтований вирок по справі не встановлено.

Керуючись статтями 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційні скарги засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Одеської області від 05 березня 2009 року щодо них – без зміни.