Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 березня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок апеляційного суду Луганської області від 9 жовтня 2008 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця Петровськ-Забайкальського

району Читинської області,

мешканця смт Красноріченське

Кремінського району Луганської області,

за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 13 років;

за ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1. визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років.

ОСОБА_1. засуджено за те, що він 2 травня 2008 року, приблизно о 17-ій годині, будучи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на галявині, що поблизу будинку АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязних відносин за вказаних у вироку обставин умисно вбив ОСОБА_2. та вчинив замах на умисне вбивство ОСОБА_3.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. просить вирок щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що досудове слідство та судовий розгляд справи проведено неповно та однобічно з порушеннями вимог кримінально-процесуального закону. Стверджує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки умислу на вбивство ОСОБА_2. та ОСОБА_3. у нього не було, а ножові поранення їм спричинив, бо захищав свого брата від незаконних дій потерпілих.

Заслухавши доповідь судді, прокурора Матюшеву О.В., яка просила касаційну скаргу залишити без задоволення, вирок у порядку ст. 395 КПК України змінити, виключити обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_1. - завдання злочином тяжких наслідків у виді інвалідності ОСОБА_3., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

До висновку про винність засудженого ОСОБА_1. у злочинах, за які його засуджено, суд дійшов на підставі доказів, перевірених у судовому засіданні, яким дав належну оцінку у вироку.

Так, будучи допитаним у якості підозрюваного за участю захисника, ОСОБА_1. пояснював, що коли почув прохання брата про допомогу, то підбіг до місця, де останній разом із ОСОБА_2. та ОСОБА_3. розпивали спиртні напої. Побачивши, що потерпілі схилилися над ОСОБА_1., він, вважаючи, що вони його б'ють, спочатку відштовхнув ОСОБА_3., а потім, вихопивши з рук ОСОБА_2. ніж, вдарив ним у груди та спину потерпілого. Після чого вдарив ножем ОСОБА_3. у спину.

Із протоколу відтворення обстановки та обставин події вбачається, що ОСОБА_1. пояснив, за яких обставин він завдавав удари ножем потерпілому ОСОБА_2та ОСОБА_3., та показав, як це було ним скоєно.

Пояснення засудженого ОСОБА_1. про характер та локалізацію завданих потерпілим ушкоджень знайшли своє підтвердження у висновку судово-медичної експертизи, згідно з яким у ОСОБА_2. виявлено проникаюче поранення грудей з пошкодженням серцевої сорочки, а у ОСОБА_3. - проникаюча рана грудного відділу хребта з пошкодженням спинного мозку.

У судовому засіданні ОСОБА_1. також не заперечував того, що саме від його умисних дій, тобто від завданих ним ударів ножем, помер потерпілий ОСОБА_2а ОСОБА_3. було спричинено тяжкі тілесні ушкодження.

Потерпілий ОСОБА_3. ствердив, що разом з ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на галявині поблизу будинку АДРЕСА_1 протягом тривалого часу розпивали спиртні напої. ОСОБА_4пішов до себе додому за продуктами харчування, а повертаючись до них, зачепився за полотно залізниці та впав, розбивши собі брову. Він разом із ОСОБА_2. почали промивати рану ОСОБА_4спиртом, а той пручався та кричав. Саме в цей час він відчув біль у спині і втратив свідомість, а коли прийшов до тями, то бачив ОСОБА_1. з ножем, а також ОСОБА_2., який лежав обличчям до землі.

Свідок ОСОБА_4. пояснив, що протягом дня з потерпілими розпивав спиртні напої. Ножа ніхто з присутніх не мав, оскільки він приніс "закуску" нарізаною. Сварок та бійок також між ними не було.

Свідок ОСОБА_5. також зазначив, що протягом 15-20 хвилин розпивав із потерпілими та ОСОБА_4спиртні напої. Сварок та бійок між ними не було. Ножа він також ні у кого з них не бачив.

За таких обставин посилання засудженого на те, що він захищав свого брата від неправомірних дій потерпілих є надуманими, оскільки не підтверджуються зібраними по справі доказами.

Безпідставними колегія суддів вважає і твердження ОСОБА_1. про те, що у руках ОСОБА_2. був ніж, бо це твердження спростовується показаннями потерпілого ОСОБА_3., свідків ОСОБА_5. та ОСОБА_4. - брата засудженого.

Про умисел засудженого саме на умисне вбивство ОСОБА_2. та на замах на умисне вбивство ОСОБА_3. свідчить знаряддя злочину - ніж, заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень у груди та спину, тобто у життєво важливі органи.

Тому посилання у касаційній скарзі засудженого на відсутність у нього умислу на умисне вбивство потерпілих, також не заслуговують на увагу.

Таким чином, наведеними у вироку доказами, підтверджена винність ОСОБА_1. у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Його дії за ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України кваліфіковано правильно.

Разом із тим, призначаючи засудженому покарання, апеляційний суд не врахував, що ОСОБА_1. вчинив замах на вбивство ОСОБА_3., а також, хоча й послався на обставини, що пом'якшують його покарання, однак у повній мірі їх не врахував.

Враховуючи конкретні обставини справи, та обставини, що пом'якшують покарання, колегія суддів вважає за необхідне пом'якшити засудженому покарання за ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 395- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1. задовольнити частково.

Вирок апеляційного суду Луганської області від 9 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Пом'якшити ОСОБА_1. покарання за ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України до 11 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1. остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 13 років.

У решті вирок залишити без задоволення.