Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 13 травня 2010 року матеріали справи за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Ренійського районного суду Одеської області від 15 грудня 2008 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_5 і скасовано постанову слідчого від 15 вересня 2008 року про порушення кримінальної справи щодо неї за фактом привласнення офіційних документів, штампів, печаток, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 357 КК України і відмовлено в порушенні кримінальної справи та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29 грудня 2008 року, якою постанову місцевого суду залишено без зміни.

Як вбачається із постанови слідчого від 15 вересня 2008 року кримінальну справу щодо ОСОБА_5 порушено у зв’язку з тим, що вона, будучи звільненою з посади начальника Ренійського бюро технічної інвентирізації у зв’язку із закінченням строку дії трудового контракту, у встановленому законом порядку не здала новопризначеному начальнику Гродецькій З.М. печатки, штампи та різну документацію, а утримувала їх та використовувала у своїх власних цілях.

У касаційному поданні прокурор стверджує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а на момент порушення кримінальної справи мались всі передбачені ст. 94 КПК України законні приводи і підстави до її порушення, однак вони не були прийняті до уваги місцевим та апеляційним судом. Крім того вказує, що суд всупереч вимогам чинного законодавства відмовив в порушенні кримінальної справи при задоволенні скарги ОСОБА_5 У зв’язку з цим просить постанову місцевого суду та ухвалу апеляційної інстанції скасувати і направити матеріали справи за скаргою ОСОБА_5 на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що його слід залишити без задоволення за таких підстав.

Скасовуючи постанову слідчого про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 суд послався на вимоги ст. 236-8 КПК України, якою на той час було встановлено, що якщо слідчий у встановлений суддею строк без поважних причин неподав до суду матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи. Рішенням Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року (v016p710-09) вказані положення закону втратили чинність, як такі, що є неконституційними.

Разом з тим, згідно із ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до вимог ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії у часі.

Таким чином, враховуючи, що на момент розгляду місцевим судом скарги ОСОБА_5 на постанову про порушення кримінальної справи була чинною норма, якою судам було надано право скасовувати постанови про порушення кримінальної справи за вищевикладених підстав і відмовляти в порушенні кримінальної справи, то постановленні у справі судові рішення є законними і підстав для їх скасування, як про це ставиться питання у касаційному поданні прокурора, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Ренійського районного суду Одеської області від 15 грудня 2008 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_5 і скасовано постанову слідчого від 15 вересня 2008 року про порушення кримінальної справи щодо неї за фактом привласнення офіційних документів, штампів, печаток, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 357 КК України та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29 грудня 2008 року - без зміни.