Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 13 травня 2010 року справу за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2009 року,

постановою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2009 року скаргу ОСОБА_5 на постанову прокурора Бабушкінської прокуратури м. Дніпропетровська від 21 серпня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи за заявами ОСОБА_5 від 12 липня і 17 серпня 2008 року повернуто заявнику.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2009 року зазначену постанову суду залишеною без зміни.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_5 просить скасувати зазначені судові рішення як незаконні та направити справу на новий судовий розгляд.

Зокрема, у скарзі йдеться про те, що суд першої інстанції прийняв рішення, яке суперечить вимогам статей 2361, 2362 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст. 2361 КПК України, звернувся до місцевого суду зі скаргою на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2362 КПК України, розглянувши скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя приймає одне із таких рішень: 1) скасовує постанову про відмову в порушенні кримінальної справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки; 2) залишає скаргу без задоволення.

Проте суддя місцевого суду, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, на порушення вимог кримінально-процесуального закону, повернув скаргу ОСОБА_5 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи заявнику, тобто прийняв рішення, яке не передбачене ст. 2362 КПК України.

За таких обставин, постановлені судові рішення підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути вказані недоліки та постановити судове рішення з дотриманням усіх вимог кримінально-процесуального законодавства.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Постанову судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2009 року про повернення скарги ОСОБА_5 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи заявнику та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2009 року, якою рішення судді місцевого суду залишено без зміни, с к а с у в а т и, а справу направити на новий судовий розгляд.