Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 травня 2010 року кримінальну справу за касаційними скаргами потерпілого ОСОБА_4 та захисника засудженого ОСОБА_5 – ОСОБА_6 на судові рішення щодо ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 квітня 2008 року засуджено:

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше судимого 21 березня 2003 р. за ч.3 ст. 185,

ч.3 ст. 186, ст. 75, ст. 104 КК України

на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,

постановою від 26.05.2004 р. іспитовий строк скасовано і

23.06.2004 р. направлено в місця позбавлення волі,

24.01.2006 р. звільнено умовно-достроково на

1 рік 5 місяців 6 днів, -

за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ч.2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_5 призначено 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

такого, що не має судимості,-

за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ч.2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі без конфіскації майна, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначено 7 років позбавлення волі без конфіскації майна.

ОСОБА_8,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

такого, що не має судимості, -

за ч.2 ст. 187 КК України до позбавлення волі на 7 років без конфіскації майна.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Вирішено долю судових витрат та речових доказів.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2009 року вирок щодо ОСОБА_5 змінено в частині судових витрат, а щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в частині призначеного покарання. Пом`якшено ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 3-х років позбавлення волі, за ч.2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 4-х років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України призначено 4 роки позбавлення волі. Пом`якшено ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 3-х років позбавлення волі. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 направлено на розгляд у порядку цивільного судочинства.

Як встановив суд, 13 вересня 2006 року близько 16 годин 30 хвилин ОСОБА_5 за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_7, обоє перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, біля будинку АДРЕСА_1 застосували насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілих, відкрито заволоділи майном ОСОБА_9 на загальну суму 2911 гривень, при цьому застосували насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я неповнолітніх ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12О, які намагалися зупинити їх дії.

6 жовтня 2006 року близько 24 години неповнолітній ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_5 і неповнолітнім ОСОБА_7, всі перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на території парку ім. Б. Хмельницького в Жовтневому районі м. Кривого Рогу напали на ОСОБА_4, ОСОБА_13 і ОСОБА_14 Погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу, яке виразилося в тому, що ОСОБА_8 приставив ніж до шиї ОСОБА_4, погрожував фізичною розправою, вимагав видати цінне майно, після чого став обшукувати кармани потерпілого. ОСОБА_7 і ОСОБА_5 перебували поблизу потерпілого та своєю присутністю подавляли волю потерпілого до опору. ОСОБА_5 наніс удари руками в голову ОСОБА_13, заподіявши йому фізичний біль і легкі тілесні ушкодження. Після чого ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_14 намагалися втекти, однак засуджені наздогнали ОСОБА_4, збили його з ніг і застосували насильство, небезпечне для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу, нанесли удари ногами в голову і тулуб потерпілого, спричинивши йому фізичний біль і легкі тілесні ушкодження та заволоділи його майном на загальну суму 2883 гривень 20 копійок. Після чого з викраденим зникли.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_4 просить ухвалу суду щодо ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 скасувати, а вирок щодо них залишити без зміни. Зазначає, що засуджені вини не визнали, заподіяної злочином шкоди не відшкодували, а тому суд апеляційної інстанції безпідставно пом`якшив їм покарання. Потерпілий стверджує, що деякі факти, зазначені в ухвалі апеляційного суду, не відповідають фактичним обставинам справи. Так, в ухвалі зазначено що ніж до його шиї приставив ОСОБА_5, а насправді це був ОСОБА_8

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 просить судові рішення змінити: перекваліфікувати його дії з ч.2 ст. 187 КК України на ч.2 ст. 186 КК України з призначенням мінімального покарання. Стверджує, що попередньої змови на вчинення розбійного нападу на ОСОБА_4 у ОСОБА_5 із засудженими не було, а в діях ОСОБА_8 є ексцес виконавця. По епізоду відкритого заволодіння майном ОСОБА_9 вина ОСОБА_5 не доведена, а тому захисник просить судові рішення в цій частині скасувати і справу закрити.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що у їх задоволенні необхідно відмовити з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, ґрунтується на доказах, яким суд дав належну оцінку. Зокрема, винність засуджених у вчиненні розбійного нападу на ОСОБА_4 підтверджується їх же показаннями про те, що в парку вони, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, побили одного хлопця ногами та забрали у нього мобільний телефон. Із показань потерпілого ОСОБА_4 вбачається, що в парку один із трьох незнайомих хлопців схопив його за шию, приставив ніж, вимагав гроші і телефон, при цьому обшукував кармани, а коли він (потерпілий) намагався втекти, то незнайомці збили його з ніг, нанесли удари в різні частини тіла, після чого заволоділи його майном. Показання потерпілого ОСОБА_4 підтверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_13 та свідка ОСОБА_14, які знаходилися з ним в парку в момент розбійного нападу. Із показань засуджених на досудовому слідстві вбачається, що за ініціативою ОСОБА_8 вони вчинили розбійний напад на хлопців, при цьому ОСОБА_8 приставив ніж до шиї одному із хлопців, а коли той почав втікати, його наздогнали, збили з ніг та нанесли удари ногами.

Кваліфікація дій засуджених по епізоду розбійного нападу на ОСОБА_4 за ч.2 ст. 187 КК України є правильною. Підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_5 на ст. 186 КК України у справі не встановлено.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_5 не приймав участі в пограбуванні ОСОБА_9 спростовуються показаннями потерпілої про те, що засуджені, перебуваючи в стані алкогольного сп`янінння, вимагали в неї гроші, ОСОБА_5 тримав її за руки, а ОСОБА_7 виривав сумку. Показання потерпілої підтвердили свідок ОСОБА_15 і потерпілий ОСОБА_10

Таким чином, кваліфікація дій засуджених за ч.2 ст. 186 КК України є правильною та відповідає встановленим обставинам справи.

Що стосується пом`якшення судом апеляційної інстанції покарання засудженим ОСОБА_7 та ОСОБА_8, то таке рішення суду є правильним відповідно до вимог ст. 375 КПК України. Так, в ухвалі апеляційного суду Дніпропетровської області від 7.08.2007 р., якою було скасовано вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.04.2007 р. щодо ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, зазначено, що призначена міра покарання ОСОБА_5 за ч.2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, а ОСОБА_8 звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України є м`якими. Оскільки кваліфікація дій ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не змінилася, вказівок апеляційного суду про необхідність застосування більш суворого покарання ОСОБА_7 і ОСОБА_8 при повторному розгляді справи не було, обсяг обвинувачення не збільшився, то посилення покарання засудженим за вироком від 17.04.2008 р. є неприпустимим. Тому суд апеляційної інстанції правильно пом`якшив покарання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до покарання, призначеного засудженим вироком суду від 10.04.2007 року.

Таким чином, при перевірці справи не встановлено передбачених ст. 398 КПК України підстав для призначення даної справи до розгляду касаційним судом з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційних скарг потерпілого ОСОБА_4 та захисника засудженого ОСОБА_5 – ОСОБА_6