Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 13 травня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 на вирок апеляційного суду Закарпатської області від 27 січня 2010 року, яким

ОСОБА_5,

що народився ІНФОРМАЦІЯ_1

в с. Тур’я-Ремета Перечинського району

Закарпатськоъ області, раніше не судимого,

засуджено:

за п. п. 4, 10, ч. 2 ст. 115 КК України до позбавлення волі на 15 років;

за ч. 3 ст. 153 КК України до позбавлення волі на 8 років.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_5 остаточно призначено 15 років позбавлення волі.

ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 7.09.2009 року, перебуваючи в нетверезому стані, на території стадіону "Автомобіліст" в м. Ужгороді по вул. Капушанській на грунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_7 в процесі сварки з ОСОБА_7 умисно ударив його кулаком в обличчя. ОСОБА_7 почав тікати, а ОСОБА_5 наздогнав його, звалив з ніг на землю та з метою вбивства, умисно, обутими ногами наніс останньому серію ударів по голові, тулубу, в область грудей, по ребрах, в черево, по руках і ногах. Після цього ОСОБА_5 із застосуванням насильства задовольнив статеву пристрасть неприродним способом, але не досягнувши бажаного результату для себе, взяв гілку та познущався над потерпілим. Потім закидав ОСОБА_7, який не рухався, гілками та бур’яном і з місця події зник.

У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 порушують питання про зміну вироку та просять пом’якшити покарання. Зазначають, що при призначенні покарання суд не врахував усі пом’якшуючі обставини, а саме, те, що ОСОБА_5 щиро розкаявся, вчинив злочин, будучи неповнолітнім та те, що вчинення злочину викликано неправомірними діями потерпілого ОСОБА_7 та, що суд недостатньо врахував особу потерпілого.

Заслухавши доповідача, прокурора, який не підтримав касаційні скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вирок постановлено законно і обгрунтовано.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який його засуджено, обгрунтований сукупністю досліджених і належно оцінених доказів, які відповідають фактичним обставинам справи.

Так, сам ОСОБА_5, як в ході досудового слідства, так і судового розгляду справи визнав себе винним повністю і дав детальні показання по обставинам, за яких було вчинено злочин.

Зокрема, він підтвердив, що завдав чисельні удари ногами в голову та іншим частинам тіла ОСОБА_7, задовольнив свою статеву пристрасть з потерпілим неприродним способом, а потім за допомою гілки познущався над потерпілим.

Показання засудженого ОСОБА_5 суд обгрунтовано поклав в основу вироку тому, що вони підтверджуються і сукупністю інших доказів.

Так, з даних протоколу огляду місця події від 08.09.2009 року видно, що труп ОСОБА_7 виявлений саме на тому місці, на яке вказав ОСОБА_5, на стадіоні "Автомобіліст" в м. Ужгороді на вул. Капушанській.

Згідно акту застосування службової собаки від 08.09.2009 року службова собака по кличці "Амур", була залучена до огляду місця події, а при обнюхуванні трупа ОСОБА_7 та дерев’яної гілки, взяла слід та спрацювала на ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 27).

Свідок ОСОБА_8 показав, що в складі оперативної групи разом із службовою собакою виїхав на місце виявлення трупу на стадіон "Автомобіліст". При огляду місця події та трупу, собака повела його до групи людей, які стояли осторонь. З усієї групи людей собака виділила молодого хлопця, стала на нього гавкати. Оперативні працівники міліції стали виясняти хто цей хлопець. Ним виявився ОСОБА_5, який відразу ж повідомив, що ОСОБА_7 вбив він, розповів при яких обставинах, яким чином.

Про тілесні ушкодження та причину смерті потерпілого ОСОБА_7 видно із висновку судово-медичної експертизи, який підтверджений в судовому засіданні судово-медичним експертом Данкулинець В.Й. про те, що смерть ОСОБА_7 наступила внаслідок комбінованої травми голови і тулубу: закритої черепно-мозкової травми (забій головного мозку, субдуральна гематома, субарахноідальний крововилив), проникаюче поранення черевної порожнини з пошкодженням заднього проходу, сечового міхура, брижі, великого сальника, діафрагми, лівої легені, що супроводжувалось зовнішньою та внутрішньою кровотечею, що ускладнилось розвитком шоку та що і стало безпосередньою причиною його смерті.

Вказані тілесні ушкодження є прижиттєвими та знаходяться в прямому причинному зв’язку з настанням смерті ОСОБА_7 Виникли вказані тілесні пошкодження внаслідок дії тупих твердих предметів, якими можуть бути руки, затиснуті в кулак та обуті ноги людини, а також унаслідок дії тупих твердих предметів по механізму проколювання, яким могла бути дерев’яна палиця (гілка) (т. 2 а.с. 24-36).

При відтворенні обстановки і обставин події, проведеного 08.09.2009 року з участю ОСОБА_5, його захисника ОСОБА_6, начальника служби в справах дітей Ужгородської міськради Просяник С.Б., в присутності понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_12, ОСОБА_5 добровільно розповів яким чином вбив потерпілого ОСОБА_7 та показав місце, де це вчинив.

З висновку судово-психіатричної експертизи вбачається, що ОСОБА_5 хронічним психічним захворюванням не страждав і не страждає, а виявляє ознаки розладу поведінки в підлітковому віці, що підтверджується даними анамнезу про порушення поведінки в школі, неодноразовими втечами з інтернату та ПТУ, вихованням в несприятливому середовищі, стаціонарним лікуванням в обласній психіатричній лікарні м. Берегово, а також характерними клінічними ознаками (стійка диссоціальна, агресивна поведінка, втечі з навчання, спалахи агресії і т.д.). Інкриміноване йому діяння скоїв в стані простого, алкогольного сп’яніння, коли міг в повній мірі віддавати звіт своїм діям, керувати ними, розуміти їх протизаконність та караність. Тимчасовий розлад психічної діяльності виключається повністю. (т. 2 а.с. 19).

Всебічно та об’єктивно дослідивши обставини справи та належно оцінивши докази, суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_5 за п.п. 4, 10 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 153 КК України.

При призначенні покарання, судом у відповідності із вимогами ст. 65 КК України було враховано тяжкість вчинених злочинів, дані, що характеризують особу винного, та обставини справи, які пом’якшують та обтяжують покарання і, на думку колегії суддів, відповідає тяжкості скоєного.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів,

касаційні скарги засудженого ОСОБА_5 і захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Закарпатської області від 27 січня 2010 року по справі щодо ОСОБА_5 – без зміни.