Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

за участю прокурора Саленка В.І.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 11 травня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Полтавської області на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 30 листопада 2009 року щодо ОСОБА_4,

зазначеним вироком

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця Калінінградської області Російської Федерації, жителя м. Полтава, такого, що не має судимості,

засуджено:

- за ч. 1 ст. 172 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 510 грн. без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;

- за ч. 1 ст. 366 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_4 визначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.

У апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_4 не переглядалася.

Згідно з вироком суду ОСОБА_4 визнано винуватим та засуджено за те, що він, працюючи директором ПП "Арлан", тобто будучи службовою особою, яка наділена правом найму працівників, з 2 вересня 2008 року по 8 жовтня 2009 року прийняв на роботу охоронниками в очолюване ним підприємство 12 чоловіків (ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18.), однак, грубо порушуючи законодавство про працю, умисно не уклав з цими працівниками (крім ОСОБА_13А.) трудові договори та не вніс до їх трудових книжок відповідні записи про працевлаштування, чим порушив право вказаних громадян на соціальний захист та щорічну оплачувану відпустку.

Крім того, ОСОБА_4 в порушення положень Наказу Держкомстату України від 28.09.2005 року № 286 (z1442-05) та п. 11.11. "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", у період з вересня 2008 року по серпень 2009 року вносив до офіційних документів - "Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, які щомісячно подавав до управління Пенсійного фонду України у Полтавській області" завідомо неправдиві відомості, а саме не вказував у цих звітах 12 працюючих охоронників.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про зміну вироку шляхом виключення з нього посилання суду на застосування ст. 69 КК України, як на підставу для не призначення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 172 КК України додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. В обґрунтування подання посилається на те, що санкцією вказаної норми кримінального закону не передбачено такого виду додаткового покарання. Тобто суд застосував закон, який не підлягав застосуванню.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи, обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, ґрунтуються на сукупності зібраних у справі доказів, вони є правильними і у касаційному поданні не заперечуються. Дії засудженого кваліфіковано правильно.

Твердження у касаційному поданні про те, що при призначенні покарання за ч. 1 ст. 172 КК України суд безпідставно застосував ст. 69 КК України як підставу для не призначення ОСОБА_4 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, заслуговують на увагу.

За змістом санкції ч.1 ст. 172 КК України обов’язкове призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю не передбачено, а даний вид покарання передбачений в даній санкції як один із видів основного покарання.

З огляду на вищезазначене, суд при призначенні покарання за ч. 1 ст. 172 КК України не повинен був посилатися на ст. 69 КК України як на підставу для не призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, про що правильно зазначено в касаційному поданні прокурора.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Полтавської області задовольнити.

Вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 30 листопада 2009 року щодо ОСОБА_4 змінити. Виключити посилання на ст. 69 КК України як на підставу для не призначення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 172 КК України додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.