Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 травня 2010 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_6, засудженого ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_5 на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23 березня 2009 року, яким

ОСОБА_8,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

раніше не судимого,

засуджено:

- за ч. 2 ст. 368 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацією ? частини належного йому майна.

На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_8 позбавлено звання старшого лейтенанта міліції.

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України,

раніше не судимого,

засуджено

- за ч. 2 ст. 368 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацією ? частини належного йому майна.

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 2 червня 2009 року вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_8 і ОСОБА_7 визнано винними і засуджено за те, що вони 15.04.2008р., знаходячись на вул. Клубній, 2 в м. Конотоп, будучи службовими особами, ОСОБА_8 працюючи командиром взводу патрульної служби Конотопського МВ УМВС України в Сумській області, а ОСОБА_7 - інспектором взводу патрульної служби Конотопського МВ УМВС України в Сумській області, за попередньою змовою між собою, з використанням службового становища, одержали хабар від ОСОБА_9 в сумі 750 грн., за вирішення питання про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_9, за таких обставин.

1.04.2008р. до чергової частини Конотопського МВ УМВС України в Сумській області, надійшло повідомлення про заподіяння ОСОБА_9 тілесних ушкоджень ОСОБА_10, яке передано для проведення перевірки та вирішення в порядку ст. 97 КПК України ОСОБА_8

11.04.2008р., ОСОБА_8 і ОСОБА_7 знаходячись у відділі міліції запропонували ОСОБА_9 вирішити питання про відмову в порушенні кримінальної справи щодо нього у разі надання їм грошей в сумі 250 доларів США, знаючи при цьому, що ОСОБА_10 не має претензій до ОСОБА_9 і 5.04.2008р. прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, на що ОСОБА_9 погодився. Після цієї домовленості за пропозицією ОСОБА_8, ОСОБА_9 підписав чистий бланк протоколу про адміністративне правопорушення і 14.04.2008р. сплатив штраф в сумі 51 грн. за дрібне хуліганство.

15.04.2008р. ОСОБА_8 і ОСОБА_9, зустрівшись попередньо біля відділу міліції, обговорили, що сума винагороди складає 150 доларів США, а потім по телефону домовились про те, щоб ОСОБА_7 зустрівся того ж дня з ОСОБА_9 для передачі грошей.

Того ж дня, ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_9 і зайшов з ним до опорного пункту міліції на вул. Клубній, 2 в м. Конотопі, де ОСОБА_9 передав ОСОБА_7 гроші в сумі 750 грн., поклавши їх за вказівкою останнього в шухляду робочого столу, які того ж дня були виявлені і вилучені працівниками СБУ.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить судові рішення щодо ОСОБА_7 скасувати у зв’язку з істотними порушеннями кримінально – процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону, а справу провадженням закрити. Вважає, що слідством не встановлено, хто саме вимагав кошти у ОСОБА_9, протокол впізнання у справі відсутній, також відсутні докази попередньої змови між ОСОБА_8 і ОСОБА_7, що у справі не має доказів про те, що ОСОБА_7 приховав від ОСОБА_9 факт прийнятого 5.04.2008р. рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. Стверджує, що ОСОБА_7 був службовою особою, але не уповноважений приймати рішення по факту спричинення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень ОСОБА_10, і не приймав ніяких рішень. Стверджує, що на підставі зібраних доказів на досудовому слідстві і в суді, вина ОСОБА_7 не доведена за ч.2 ст. 368 КК України, тому вирок і ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню, а справа закриттю.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу закрити за недоведеністю його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України. Посилається на те, що злочину не вчиняв, оскільки виконував свої службові обов’язки, проводив опитування ОСОБА_9 і дружини ОСОБА_10 Суд першої інстанції невірно встановив фактичні обставини справи. Вважає, що під час досудового і судового слідства не встановлено, які саме дії в інтересах ОСОБА_9 були ним здійснені при розгляді чи винесенні постанови про відмову в порушення кримінальної справи. Стверджує, що в матеріалах справи є копія повідомлення ОСОБА_9 і ОСОБА_10 про прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, яке було їм направлене відповідно до вимог закону. Вважає, що висновки суду про те, що ОСОБА_8 і ОСОБА_7 умисно, з метою одержання хабара від ОСОБА_9 скрили факт винесення зазначеного рішення, спростовуються показаннями ОСОБА_11 і ОСОБА_12

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_5 просить судові рішення щодо ОСОБА_8 скасувати у зв’язку з істотними порушеннями кримінально – процесуального закону та однобічністю і неповнотою досудового і судового слідства, а справу провадженням закрити. Посилається на те, що вирок ґрунтується на припущеннях і доказах зібраних співробітниками ВБКОЗ УСБУ в Сумській області незаконним шляхом, з порушеннями вимог ст.ст. 114- 118 КПК України. Суд, обґрунтував вирок в частині доведеності вини ОСОБА_8 і ОСОБА_7 в одержанні хабара, доказами, які були зібрані незаконним шляхом, а апеляційний суд не перевірив законність і обґрунтованість вироку. Вважає, що суд мав підстави закрити справу щодо ОСОБА_8 і ОСОБА_7 на підставі ст. 282 КПК України у зв’язку з недоведеністю вини ОСОБА_8 у вчиненні злочину, за який його засуджено.

Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_5, який підтримав свою касаційну скаргу, прокурора, який вважав, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Як видно із вироку, суд підтверджуючи винуватість ОСОБА_8 і ОСОБА_7 в одержанні хабара від ОСОБА_9 вказав, що 11.04.2008р. ОСОБА_8 і ОСОБА_7 запропонували ОСОБА_9 вирішити питання про відмову в порушенні кримінальної справи щодо нього, у разі передачі їм грошей в сумі 250 доларів США, знаючи при цьому, що потерпілий ОСОБА_10 не має претензій до ОСОБА_9 і 05.04.2008р. уже прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи щодо останнього.

Таким чином, суд встановив, що ОСОБА_8 і ОСОБА_7 умисно скрили від останнього факт існування вказаної постанови, з метою одержання винагороди за їх дії на користь ОСОБА_9, які уже були вчинені.

Отже, суд не дав належної оцінки тому факту, що ОСОБА_8 і ОСОБА_7 15.04.2008р. одержали гроші від ОСОБА_9 за винесення рішення, яке було вже прийняте раніше - 5 квітня 2008 року, що ставить під сумнів правильність кваліфікації їх дій за ч.2 ст. 368 КК України.

Крім того, визнаючи неправдивими показання ОСОБА_8 і ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_9 знав про винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи щодо нього, суд не дав оцінки і не навів жодних мотивів щодо наявної у справі копії письмового повідомлення ОСОБА_9 від 08.04.2008р. про винесення постанови від 05.04.2008р. щодо нього (т.1 а.с.34, т.2 а.с.76).

Суд, також не дав належної оцінки показанням свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_11, які в судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_9 їм повідомив про те, що в розмові прапорщик на ім’я ОСОБА_7, сказав йому, що вже прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи (т.2 а.с.74-75).

Цим обставинам суд не дав належної оцінки і тому дійшов передчасного висновку про винність ОСОБА_8 і ОСОБА_7 у одержанні хабара.

Апеляційний суд перевіряючи справу, не звернув уваги на ці обставини та залишив вирок без зміни.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а тому вирок і ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи, суду слід ретельно дослідити зазначені вище обставини, перевірити усі доводи скарг, дати належну оцінку усім доказам у справі в їх сукупності, і в залежності від встановленого прийняти законне і обґрунтоване рішення, яке б відповідало встановленим обставинам справи.

Що стосується доводів у скаргах про недоведеність участі засуджених у вчиненні злочину, то вони підлягають перевірці при новому розгляді справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -

Касаційні скарги захисника ОСОБА_6, засудженого ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 2 червня 2009 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_7 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.