Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 6 травня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 13 листопада 2009 року щодо ОСОБА_5

Вироком Калінінського районного суду м. Донецька від 14 липня 2009 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого, що не має судимості відповідно до ст. 89 КК України,

засуджено:

- за ч. 2 ст. 185 КК України на три роки обмеження волі;

- за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на два роки обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 визначено остаточне покарання – три роки обмеження волі.

Цим вироком засуджено також ОСОБА_6 та ОСОБА_7, судові рішення щодо яких в касаційному порядку не оскаржено та касаційного подання не внесено.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 13 листопада 2009 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_5 змінено – ухвалено вважати його засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України на три роки обмеження волі, за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на два роки обмеження волі, на підставі ст. 70 КК України – на три роки обмеження волі, а на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки.

ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він уночі 12 квітня 2009 року у дворі АДРЕСА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, демонтували та викрали з автомобіля "Міцубісі", що належить ОСОБА_8, чотири колеса загальною вартістю 8 000 гривень.

Крім того, 13 квітня 2009 року ОСОБА_5, за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, вчинили крадіжку двох коліс з автомобіля потерпілого ОСОБА_9 на загальну суму 1 737 гривень та замах на таємне викрадення ще двох коліс, що належать цьому ж потерпілому на суму 1 737 гривень.

У касаційному поданні прокурор посилається на безпідставне застосування до ОСОБА_5 апеляційним судом ст. 75 КК України та просить ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу – направити на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив задовольнити касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, саме ОСОБА_5 був ініціатором вчинення крадіжок, саме він за допомогою власних інструментів демонтував колеса з автомобілів, що належали потерпілим, на своєму автомобілі вивозив викрадене з місця вчинення злочинів, а потім збував.

Тому, враховуючи роль ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, обставини, за яких вони були вчинені, а також дані про особу винного, рішення апеляційного суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням не ґрунтується на законі, а призначене покарання із застосуванням ст. 75 КК України є явно несправедливим внаслідок його м’якості.

Отже, ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_5 підлягає скасуванню через м’якість призначеного засудженому покарання, а справа – направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого слід постановити законне і обґрунтоване судове рішення.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

касаційне подання прокурора задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 13 листопада 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.